У неділю, 21 січня, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин здійснив архіпастирський візит на парафію святого Миколая, що у селі Помонята, Черченського протопресвітеріату.

Спочатку на церковному подвір’ї Єпископа-помічника радо вітали діти, парафіяльна молодь, вірні та запрошені священнослужителі.

Відтак відбулася Архієрейська Божественна Літургія, у часі якої Владиці Миколі співслужили парох храму о. Петро Чупак, протопресвітер Черченський о. Василь Кривень, протопресвітер Букачівецький о. Мирослав Любінець та душпастирі Івано-Франківської Архієпархії.

У часі моління Владика Микола звернувся до вірних із проповіддю, у якій розважив над словами Євангелія:

«Сьогоднішнє слово Боже до нас є не про багатство чи бідність, а про те, що для людини, для християнина, має бути найважливішим у житті. Що має бути на першому місці? Хто має бути на першому місці? Чоловік, що приступив до Ісуса, ставить дуже сильне, богословське запитання: «Що мені робити, щоби успадкувати життя вічне?». Усі ми тут присутні є християнами, тобто тими, хто наслідує Христа. То хто з нас поставив би Ісусові схоже запитання? Дуже важливо, щоб ми ставили такі питання й шукали на них відповіді. Чи радше налаштовували вуха нашого серця на відповідь, яку Господь нам дає».

Архієрей зауважив, що для того, аби почути відповідь Бога, потрібно неустанно розмовляти з Ним:

«Молитва — це ніщо інше, як розмова з Богом. Розмова — це не тільки «я», який прошу, перепрошую чи дякую, бо діалог потребує щонайменше двох. Потрібно, щоб наші стосунки зі Спасителем переросли формальну межу «я грішний, бо грішу» чи «я святий, бо виконую заповіді». Бо якби цього вистачало, то Господь не зійшов би на землю. Тому Бог каже чоловікові: «Продай усе що маєш і йди за Мною». Можливо, сьогодні Він промовляє до нас іншими словами, та кожен з нас має особисто відчути, що йому бракує, аби увійти в Царство Боже. Що кожен з нас ставить у своєму житті на перше місце? Це легко перевірити, якщо проаналізувати те, про що ми думаємо, коли зранку розплющуємо очі. До кого чи до чого лине наша думка?».

«Запитуймо Господа щодень у молитві: «Чого нам не вистачає у нашому духовному житті?». Він вкаже шлях, якщо ми будемо з Ним спілкуватися — не тільки говорити, але й слухати. Відповідь не завжди буде зручною для нас, але я бажаю, щоб після кожної нашої розмови з Богом ми не йшли засмучені, але уважно почувши, що каже Господь, просили Його благодаті і сили, щоб виконати те, до чого Він нас закликає. Тільки тоді осягнемо радість життя, адже для цього ми народжені — для щастя, радості і миру», — підсумував Єпископ-помічник.

Опісля Божественної Літургії відбулося святкове водосвяття та благословення вірних освяченою водою.

На завершення присутні мали нагоду насолодитися театралізованим вертепним дійством, яке підготували найменші парафіяни, та спільно прославити новонародженого Ісуса гучною колядою.

Насамкінець у храмі лунала молитва за україну «Боже Великий, Єдиний», а Владика Микола уділив всім своє архієрейське благословення.