Звертаючись до вірних із проповіддю, Єпископ-помічник розповів про життя святого великомученика Димитрія Солунського та закликав памʼятати, що християнам важлива не лише біографічна довідка з життя святих, але й духовна цінність, приклад, який потрібно почерпнути:

«Святий великомученик Димитрій народився в християнській сімʼї наприкінці ІІІ століття. Це були часи, коли християнство ще не було офіційною релігією й переслідувалося римською владою. Оскільки батьки Дмитрія були християнами, вони його охрестили й виховували у любові до Бога та до ближнього, хоч були заможною родиною, адже батько Дмитрія був проконсулом міста Фессалоніка. Коли батько Димитрія помер, то начальник міста, бачачи мудрість, хист і розум юнака, назначив його проконсулом, не зважаючи на молодечий вік».

«Та імператор почув, що Димитрій є християнином, який підпільно проповідує вчення Ісуса Христа. Тож він приїхав, аби перевірити чи це чутки, а чи правда. З нагоди приїзду імператора до міста у ньому влаштовують розваги, як тоді було прийнято — народ хотів “хліба і видовищ”. Тож організували гладіаторські бої. Звісно, що імператор мав багато сильних і відважних воїнів. Найсильнішим був велетень Лій, який до цього моменту перемагав у всіх боях. З ним вирішив позмагатися юнак-християнин Нестор. Та перед тим, як піти на бій, він підійшов до Димитрія і попросив його благословення. Опісля чого цей невеликий за статурою юнак Нестор отримав перемогу. Тож імператор одразу наказав забити на смерть Нестора і того, який благословив його на бій — Димитрія. І так він загинув мученицькою смертю, будучи проколеним списами», — продовжив проповідник.

Архієрей зауважив, що святий Димитрій мудро визнавав свою віру у Христа, хоч розумів, що за це йому загрожує смерть.

«Як багато наших практикуючих християн віддають своє життя: не через клаптик землі, але за свого ближнього, за своїх рідних, і так само за Бога — за християнські цінності, за свободу, незалежність та життя», — відзначив Владика Микола.

А відтак додав, що попри все ми маємо зростати в любові до Бога і в любові до ближнього, виконуючи заповідь нашого Спасителя Ісуса Христа, Який закликає нас любити одне одного, не чекаючи любові у відповідь, а віддаючи іншим ту любов, яку щодня нам дарує Господь:

«Справді, не раз у нашому житті нам важко когось полюбити, важко бути до когось приязним. Та варто цьому навчатися. Коли я дивлюсь на себе в дзеркало, то бачу відбиток того, яким зараз є моє обличчя. Чи воно серйозне, чи радісне й усміхнене. Дзеркало відбиває те, які ми насправді. Сьогодні ж наш Спаситель і Вчитель Ісус пригадує нам: “Любіть один одного, бо Я перший полюбив вас”. Він є нашим показником і вчителем любові. Якби ми не знали як любити, то була б інша справа. Але Христос перший нас полюбив. Він немов каже: “Я — любов. Прийдіть до Мене, навчіться від Мене”. Якщо ми будемо перебувати у Божій любові та шукатимемо її у нашому щоденному житті, то нам легко буде виконувати цю заповідь».

«Інколи є моменти, коли в людських силах не можливо любити. Та Господь прикладом Свого життя показав, що попри злість, гнів та ненависть — найважливішою є любов. Святий мученик Димитрій засвідчив це своїм життям, бо через любов до Бога він був убитий. Віддав задля цього життя, маючи владу і гроші — те, чого шукає сучасна людина. Та ми народжені не для цього, а лише для того, щоб бути любленими і любити. Просімо сьогодні у цього великого святого, зростати в любові. Бо коли зростатиме наша любов, то через неї скріплюватиметься наша віра», — підкреслив він.

Опісля моління у святині лунали слова вдячності для всіх, хто спричиняється задля творення єдиної спільноти у храмі та працює задля процвітання парафії.

Насамкінець присутні підносили свої молитви за Україну та настання переможного миру, виконуючи духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», а Владика Микола уділив присутнім архієрейське благословення.

Завершилися моління освяченням води на благословенням нею вірних.