Часто нам важко знайти час на молитву

«Часто нам важко знайти час на молитву. Якщо і знаходимо цей час, то приходить розсіяність, неуважність. Наше життя повне праці, ми завжди кудись спішимо. Чомусь нам завжди не вистачає часу».

Відтак Владика Микола пригадав моменти свого служіння духівником у Київській Трьохсвятительській духовній семінарії. Єпископ сказав, що навіть у семінаристів, які навчаються та проживають у семінарії та мають час чітко визначений для молитви, є така проблема: «Не вистачає часу на молитву».

«Для вас одружених, для людей, які мають сім’ї та роботу, хтось меншу, хтось більшу господарку, я впевнений, що не завжди є легко викроїти час на молитву. Але де знаходиться проблема? Чи справді бракує часу? Чому ми молимося? Ми спілкуємося з Богом, а якщо я люблю Бога — я знайду для нього час».

«Проблема криється у питанні: “Якою є моя любов до Господа?”. І навіть коли нам справді бракує часу, варто зупинитися в один момент, і сказати собі: “Стоп! Досить! Чи перероблю я всю роботу? Чи врятую світ? Чи я врятую кожну людину?”. Напевно що — ні, бо найперше треба знайти час для себе, у значенні мати цей час для Бога, щоб із ним зустрітися, і спілкуватися із ним».

Найефективнішою молитвою є бути з Богом

Відтак Владика Микола поділився власним досвідом: «Коли я молюся, де б це не було, чи у церкві, чи у кімнаті, чи на природі, чи в автомобілі, я завжди відчуваю потребу говорити. Кажучи: “Боже, прошу Тебе за здоров’я мого друга”, “Прошу Тебе за мир”, “Дякую Тобі”, і безліч інших прохань та подяк. Я хочу говорити! Але найефективнішою молитвою не є моє говоріння до Бога, найефективнішою молитвою є бути з Богом».

Пізніше Єпископ пригадав святого Івана Марія Віанней, так званий святий парох з Арс, який під час свого служіння зауважив, що у його храмі щодня перебуває чоловік, і з часом святий почав звертати на нього увагу. Цей чоловік сидів собі у церкві, і одного моменту святий Іван Марія Віанней підійшов до нього і запитав: “Що ви тут робите?”, у відповідь почув: “Нічого”. На питання чому ви сюди прийшли, чоловік відповів: “Молитися”. Тоді святому стало цікаво, як молиться чоловік, оскільки у його руках не було молитовника і чоловік не промовляв жодного слова. А чоловік у відповідь сказав: “Я дивлюся на нього, а він — на мене”.

«Час Великого посту — дозволити Богу дивитися на мене, бо ми вимовляємо, і молимося багато, проказуємо багато молитов, читаємо їх, проказуємо».

Навчитися слухати Бога

«Одного разу перебуваючи у Литві, у знайомих сестер монахинь із якими я навчався у Римі. У їхньому монастирі, у каплиці, після спільної молитви, одна із сестер запитала мене “Отче, а як ти слухаєш Бога?”, я на хвильку задумався і щиро признався: “Та я не слухаю Бога”. У відповідь сестра запитала: “Як не слухаєш, ти ж священник”. Відповідаючи сестрі, я сказав “Я Йому говорю, представляю Йому потреби, проблеми, але я Його не слухаю”».

Владика Микола сказав, що від того моменту він почав вчитися слухати Бога, бо як інакше виконати Його волю? «Ми є покликаними до святості, а святість полягає у виконанні Його волі, а Його воля є нашим добром. Я сьогодні закликаю вас усіх — дозвольте! Заохочую щодня знайти 10-15 хвилин, для того, щоб просто бути з Ним, просто дивитися на нього. Це може бути будь-яке місце, у вашій кімнаті, перед іконою, але й ікони не мусить бути, сісти чи ходити, можна і лежати, аби 15 хвилин перебувати у Його присутності, і тоді ви побачите, як будуть змінюватися Ваші стосунки до Нього».

А на завершення Єпископ побажав всім присутнім, особливо у часі Великого посту, шукати Бога, знаходити Його, слухати Його й дивитися на Нього, просто перебувати з Ним.