Проповідуючи на площі святого Петра у Ватикані під час молитовного чування з нагоди Ювілею церковних рухів, церковних асоціацій і нових спільнот у навечірʼя Пʼятидесятниці, Святіший Отець наголосив на виконанні Христового слова та потребі єдності між людьми.

«Ця площа святого Петра, що нагадує відкриті та гостинні обійми, чудово виражає сопричастя Церкви, яке кожен з вас переживає у своєму різноманітному досвіді участі в асоціаціях та спільнотах, багато з яких є плодами ІІ Ватиканського Собору», — сказав Папа Лев XIV у суботу, 7 червня 2025 року, переддень П’ятидесятниці, проповідуючи під час Літургії Слова на площі святого Петра з нагоди Ювілею церковних рухів, церковних асоціацій і нових спільнот. Про це повідомляє українська редакція «Vatican News», зазначає Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.

Молитовне чування

Саме в контексті відзначення зшестя Святого Духа до Риму на свою ювілейну подію в рамках Святого Року з’їхалися десятки тисяч учасників різних асоціацій, рухів та новітніх спільнот, які цей же Дух пробудив у Церкві протягом останніх десятиріч. У надвечір’я Пʼядитесятниці на площі Святого Петра у Ватикані вони провели молитовне чування, яке було випереджене святом прийняття, під час якого різні спільноти представляли себе та ділилися з паломниками, які прибували на площу, своїми талантами. Опісля розпочалося приготування до чування, яке включало свідчення представників різних спільнот на тему надії. Серед тих, хто розповів про свій досвід, були Педро Санчес Саес і Марія Беґонья Баллестер Сапата, подружня пара з Іспанії, учасники Неокатехуменальної дороги, батьки 12 дітей, які від 2010 року здійснюють євангелізаційне служіння в Україні: спочатку в Донецьку, а від 2012 року — в Києві.

Розповівши про свій шлях у Неокатехуменальній дорозі та про свій 30-річний досвід подружнього життя, в якому не бракувало криз, Педро і Беґонія зазначили, що коли приїхали в Україну, то виявили що їхня місія «полягала не стільки в допомозі іншим, скільки в тому, що Бог продовжував свою працю в нас, але в далекій країні, в іншій культурі… все для того, щоб зцілити ще глибші рани, про які ми самі навіть не знали». «Тим більше, коли почалася війна — як завжди, кожен з нас індивідуально зрозумів, що наше місце тут, що ми можемо продовжувати місію, але по-новому. Ба більше, Він дав нам силу, необхідну для того, щоб жити в мирі серед цієї трагедії, серед ризиків війни, обстрілів… Наші діти теж добровільно вирішили залишитися тут, і до цього дня вони також співпрацюють у всьому, що Бог ставить перед нами, щоб допомогти цим людям, які потребують Божого слова — слова любові та надії. Ми можемо тільки сказати, що Бог вірний, і ми стали свідками віри численних людей, які навіть серед страждань виявилися здатними благословляти Його», — розповіли вони.

Спільне ступання в єдиному Бозі

Коло 20:00 до учасників зустрічі приєднався Папа Лев XIV, який очолив безпосереднє чування, що відбувалося у формі Літургії Слова і розпочалося співом гімну Святого Року та гімну «Прийди, Духу Творче», а після проповіді включало обряд відновлення хрещальних обітниць. Ділячись своїми думками після прочитання уривку з Євангелії від Луки, Святіший Отець зазначив, що призивання Святого Духа відкриває нас на Боже Царство, яке в Ісусі Христі є близьким. За його словами, Святі Таїнства Хрещення і Миропомазання поєднали нас з Ісусом у Його перетворюючій єдиній місії. «В Ісусі ми бачимо і від Ісуса чуємо, що все перемінюється, бо Бог панує, бо Бог близько. Напередодні П’ятидесятниці нас глибоко зворушує Божа близькість, Його Дух, Який єднає наші історії з історією Ісуса. Іншими словами, ми беремо участь у тому новому, що творить Бог, щоб Його воля до життя здійснилася і взяла гору над волею смерті», — наголосив він.

Як зазначив Папа Лев XIV, у день П’ятидесятниці Діва Марія та зібрані Христові учні були обдаровані Духом єдності, який назавжди укорінив їхню різноманітність в єдиному Господі Ісусі. Він поділився, що у вечір свого обрання, дивлячись з хвилюванням на зібраний на площі святого Петра Божий люд, згадав про слово синодальність, яке виражає спосіб формування Церкви Святим Духом. «У цьому слові звучить syn — з, що становить таємницю Божого життя. Бог не є самотнім. Бог є „з“ собою — Отець, Син і Святий Дух — і Він є Богом „з“ нами. Водночас синодальність нагадує нам про дорогу — odós, бо там, де є Дух, є рух, є подорож. Ми є народом в дорозі», — пояснив Святіший Отець.

За словами проповідника, у світі без миру Святий Дух справді навчає нас ступати разом. «Земля спочине, справедливість утвердиться, бідні радітимуть, мир повернеться, якщо ми більше не будемо ступати як хижаки, а як паломники. Не кожен сам за себе, а узгоджуючи наші кроки з кроками інших. Не споживати ненажерливо світ, а культивувати і зберігати його, як вчить нас енцикліка „Laudato si’“», — закликав Лев XIV.

Плекати обопільну єдність

Святіший Отець зауважив, що все створіння існує лише в стані спільного буття, а синодальність є церковним способом сказати, що Бог створив світ, щоб ми могли бути разом. «І те, що ми називаємо історією, формується лише в стані спільного життя, часто сповненого розбіжностей, але все ж таки спільного життя. Протилежне є смертельно небезпечним, але, на жаль, це відбувається на наших очах, щодня», — констатував він.

Папа заохотив до того, щоб різні церковні рухи та спільноти ставали не лише місцями братерства й спільних зустрічей, а й місцями духовності. «Дух Ісуса змінює світ, бо змінює серця. Він надихає на споглядальний вимір життя, який перемагає самоствердження, ремствування, дух боротьби, домінування над людською свідомістю та ресурсами. Господь є Дух, а де Дух Господній, там свобода (пор. 2 Кор 3,17). Тому автентична духовність зобов’язує нам до цілісного розвитку людини, реалізуючи слово Ісуса серед нас. Там, де це здійснюється, є радість. Радість і надія», — зазначив Святіший Отець.

За словами Папи, щоб слідувати за Ісусом на цьому шляху, не потрібно впливових захисників, земних компромісів чи емоційних стратегій, оскільки діло євангелізації є Божою справою, «і якщо вона іноді проходить через наші особи, то лише завдяки узам, які вона уможливлює». «Тому будьте глибоко прив’язані до кожної з місцевих Церков і парафіяльних спільнот, де ви живете й реалізовуєте свої харизми. Навколо ваших єпископів і в синергії з усіма іншими членами Христового Тіла ми зможемо діяти в гармонійній злагоді, — зазначив він. — І тоді виклики, що стоять перед людством, будуть не такими страшними, майбутнє — менш похмурим, а розпізнавання — менш складним. Якщо ми разом будемо слухняні Святому Духу!».