Український народ — це народ-мученик, і ми не повинні гратися з його мучеництвом, ми маємо допомогти йому в якнайкращий спосіб вирішити цю справу. Про це говорив Папа Франциск, відповідаючи на одне із запитань на борту літака під час перельоту з Марселя до Рима.
У суботу, 23 вересня 2023 року, завершилася 44-та Апостольська подорож цього понтифікату, яка привела Папу Франциска до Марселя, де він взяв участь в останній сесії Середземноморських зустрічей. Приблизно о 20:40 за місцевим часом літак зі Святішим Отцем на борту приземлився в римському Міжнародному аеропорту Фюмічіно. Згідно зі звичаєм, Папа відповів на кілька запитань журналістів, які його супроводжували. Спілкування, однак, було коротким, беручи до уваги той факт, що сам переліт тривав лише 70 хвилин.
Іспанський журналіст Хав’єр Мартінес-Брокаль, покликаючись на те, що Папа також згадав про Україну, запитував про успіхи «місії кардинала Дзуппі», додаючи: «І ще одне, може трохи жорстке, запитання: як Ви на особистому рівні переживаєте той факт, що цій місії не вдається досі дати якогось конкретного результату? На одній з аудієнцій Ви говорили про розчарування. Чи почуваєтеся розчарованим?».
«Це правда, — відповів Святіший Отець, — деяке розчарування відчувається. Бо Державний Секретаріат робить все можливе, щоб допомогти в цьому, „місія Дзуппі“ також на це спрямована. Є щось у питанні дітей, що йде добре… Але ця війна, мені спадає на думку, обумовлена не тільки російсько-українською проблемою, але й продажем зброї, торгівлею зброєю». Папа нагадав нещодавно опубліковану інформацію про те, що сьогодні найприбутковішими є інвестиції в заводи, що виготовляють зброю, тобто «у фабрики смерті».
«Український народ, — додав у цьому контексті Святіший Отець, — це народ-мученик, який має історію, сповнену мучеництвом, історію, яка викликає біль. Це не вперше він страждає — у часи Сталіна він багато-багато вистраждав. Це — народ-мученик. Але ми не повинні гратися з його мучеництвом, ми повинні допомогти йому вирішити ці справи в найреальніший можливий спосіб. Під час війни реальним є можливе, не треба себе обманювати, що, мовляв, завтра двоє лідерів, які у стані війні, сядуть разом за стіл їсти. Але наскільки можливо, куди можемо дійти, маємо смиренно робити можливе. Тепер я бачив, що якась країна робить крок назад, не дає зброї, й починає процес, де напевно мучеником буде український народ. І це погано!».
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ