Погляд убогої особи змінює напрям життя тих, хто зустрічає її на шляху, але ми повинні мати відвагу зупинитися на цьому погляді, а потім діяти, допомагаючи, не згідно наших потреб чи бажання позбутися зайвого, але відповідно до того, чого потребує інша людина. Саме ця концепція є основою Послання Папи Франциска з нагоди сьомого Всесвітнього дня убогих, що відзначатиметься 19 листопада 2023 року. «Плідний знак милосердя Отця» – пише Папа Франциск на початку свого послання зазначаючи, що Церква поступово вкорінює це служіння у своїй душпастирській діяльності, щоб дедалі більше відкривати центральний зміст Євангелія. У Посланні на тему: «Не відвертай свого лиця від бідного», посилаючись на Книгу Товита, Папа пропонує інтерпретацію реальності, яка випливає з розпізнавання в найбільш уразливих «обличчя Господа Ісуса», незважаючи на колір шкіри, соціальний стан та походження. «Ми покликані виходити назустріч кожній бідній людині та кожній формі бідності, відкинувши байдужість і порожні гасла, якими ми прикриваємо ілюзорне благополуччя», – підкреслює він. Звертаючи увагу на глибину та мудрість цієї старозавітної книги, Святіший Отець зазначає, що приклад Товита та його повчання синові показує, що потрібно не лише пам’ятати про Господа та зберігати Його заповіді, але також «йдеться про конкретні вчинки, про те, щоб робити добрі справи і жити праведно».

Брати на себе особисту відповідальність

Дійсність, в якій ми живемо, підкреслює Папа, позначена тим, що заклики до добробуту стають дедалі гучнішими, тоді як голоси тих, хто живе в бідності, заглушують. «Існує тенденція не помічати всього, що не вписується в моделі життя, призначені, насамперед, для молодих поколінь, які є найбільш вразливими перед обличчям культурних змін, що відбуваються», – продовжує Наступник святого Петра. «Те, що є неприємним і спричиняє страждання, відсувається на другий план, натомість фізичні якості звеличуються так, ніби вони є головною метою, яку потрібно досягти», – пише Папа, додаючи, що «віртуальна реальність витісняє реальне життя, і стає дедалі легше сплутати ці два світи». «Убогі, – зазначає Єпископ Риму, – стають образами, які можуть зворушити нас на кілька хвилин, але коли ми зустрічаємо їх на вулиці, то беруть гору роздратування і марґіналізація». Однак, притча про доброго самарянина, підкреслює він, кидає виклик сьогоденню, і показує, що «брати на себе особисту відповідальність – це покликання кожного християнина”.

Забезпечити гідне життя для всіх

Посилаючись енцикліку Pacem in Terris, написану 60 років тому Іваном ХХІІІ, Святіший Отець нагадує, що потрібно ще багато зробити, щоб забезпечити гідне життя для багатьох, щоб ці слова Папи Ронкаллі стали реальністю, а «також і через серйозні та ефективні політичні та законодавчі зобов’язання». Цитуючи слова цього документа, Папа нагадує, що «кожна людина має право на життя, на недоторканність тіла, на засоби, необхідні для гідного життєвого рівня, які включають, зокрема, їжу, одяг, житло, дозвілля, охорону здоров’я та необхідні послуги, що надаються владою громадянам. З цього випливає, що людина також має право на соціальне забезпечення на випадок хвороби, непрацездатності, вдівства, старості, безробіття та недобровільного позбавлення засобів до існування».

Святіший Отець сподівається на розвиток «солідарності та субсидіарності багатьох громадян, які вірять у цінність добровільного посвячення себе бідним» перед обличчям неспроможності політики служити спільному благу. Отож, щоб не стояти осторонь, чекаючи на щось «згори», «ті, що живуть у бідності, – пише Папа, – також повинні бути залучені та супроводжувані на шляху змін та відповідальності».

Нові форми бідності

У Посланні Папи Франциска погляд поширюється на нові форми бідності. Він згадує про «людей, які живуть у зонах бойових дій, особливо дітей, позбавлених мирного сьогодення та гідного майбутнього». «Ніхто, – пише він, – ніколи не зможе звикнути до цієї ситуації; підтримуймо кожну спробу, щоб мир зміцнювався як дар Воскреслого Господа та плід відданості справедливості й діалогу». Святіший Отець також звертає увагу і на тих, які, стикаючись з «різким зростанням цін», змушені вибирати між їжею та ліками. Вони повинні бути почутими, щоб право на обидва блага було гарантоване «в ім’я гідності людської особи».

Нелюдська праця та недостатня винагорода

Папа звертає увагу і на працівників, змушених працювати в умовах нелюдського поводження з недостатньою винагородою або тягарем нестабільності, а також підкреслює, що є «занадто багато жертв нещасних випадків, часто через менталітет, який віддає перевагу негайному прибутку на шкоду безпеці». Існує також серйозне занепокоєння щодо молоді, «скільки розчарованих життів і навіть самогубств серед молодих людей, введених в оману культурою, яка змушує їх відчувати себе “нереалізованими” і “невдахами”». «Допоможімо їм відповісти на ці підступні підбурювання, – запрошує Папа, – щоб кожен міг знайти шлях, яким слід прямувати, аби здобути сильну та великодушну ідентичність».

Плекати стосунки з убогими

Святіший Отець зазначив, що «бідні – це люди, вони мають обличчя, історії, серця і душі. Вони такі ж брати і сестри зі своїми перевагами і недоліками, як і всі інші, і з кожним з них важливо плекати особисті стосунки». Папа пригадує, що «турбота про бідних не закінчується поспішною милостинею». «Вона, – підкреслює Наступник Святого Петра, – вимагає відновлення належних людських стосунків, які були пошкоджені бідністю. Таким чином, “не відводити очей від бідних” веде до отримання користі від милосердя, милосердя, яке надає сенс і цінність всьому християнському життю». На завершення, цитуючи слова святої Терези від Дитятка Ісуса, 150-а річниця від дня народження якої відзначається цього року, Папа Франциск нагадав, що «кожен має право бути просвіченим милосердям» і закликав постійно зосереджувати погляд на людському й божественному обличчі Господа Ісуса Христа.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ