12 грудня 2024 року УГКЦ вшановує 20-ту річницю відходу до вічності першого єпископа Коломийської єпархії владики Павла Василика, ісповідника віри, довголітнього в’язня радянських таборів, ініціатора виходу УГКЦ з підпілля. З цієї нагоди Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав патріаршим листом звернувся до Коломийського Єпарха Владики Василя Івасюка, духовенства Єпархії та вірних.

Про це пише Департамент інформації УГКЦ.

«„Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру“ (Євр. 13, 7), — такими глибокими словами апостола Павла хочу звернутися до кожного з вас. Сьогоднішня молитва — це вчинок милосердя вірних дітей стосовно свого духовного пастиря, який, багато переживши і потрудившись, передав вам віру у воскреслого Господа», — звернувся Блаженніший Святослав у листі.

Він додав, що «часи, у які служив владика Василь, не завжди були радісні. На долю цього єпископа випали важкі обставини життя переслідувань і гонінь. За свою цілковиту відданість справі проповідування Євангелія кілька разів відбував покарання в радянських в’язницях і поневірявся по концтаборах».

«Владика-ісповідник своїм життям неначе відтворив Друге послання апостола Павла до коринтян: „… Тричі киями мене бито, раз каменовано… день і ніч перебув я в безодні. У подорожах часто… у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині… у небезпеках від братів неправдивих; у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі! Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!“ (11, 25–28). Усе перетерпівши, склавши іспит віри, владика сподобився ласки ступити на „обітовану землю“ — дочекатися переможного виходу нашої Церкви з підпілля і гучним голосом на весь світ заявити про Божу перемогу над комуністично-більшовицьким режимом, який приніс стільки горя нашому народові», — зазначив Глава УГКЦ.

За його словами, «владика Павло Василик чимало потрудився і для відновлення та розбудови Церкви після легалізації, промовивши до Божого люду: „Час збирати каміння“ (Проп. 3, 5) — відновлювати храми, каплиці та монастирі, вчитися жити і молитися в рідній незалежній державі».

«Видимим знаком його служіння є сьогодні ошатний катедральний собор Коломийської Єпархії, будівництво якого він розпочав, і після своєї смерті спочив у його підніжжі. Тепер, коли наш народ складає найвищу жертву — життя свої доньок і синів, які захищають Батьківщину, владика Павло, без сумніву, супроводжує нас своїми молитвами», — наголосив у листі Патріарх.

Відтак він побажав «хай Господь Бог буде прославлений через служіння цього архипастиря. Хай зарахує йому праведні вчинки для Своєї слави, прийнявши його до небесних осель, і вчинить йому в блаженному успінні вічний упокій і вічную пам’ять!»