Отця Андрія Бойка після отримання 70% опіків тіла лікарі врятували

У лікарні святого Луки у Львові врятували 33-річного о. Андрія Бойка, священника Бучацької єпархії, який дістав 70% опіків тіла через вибух котла.

Про це пише інтернет-видання «Львівський портал», передає Департамент інформації УГКЦ.

За словами медиків, таким ураженням зазвичай не виживають, але їм вдалося неможливе.

1 січня отець, перебуваючи у себе вдома, у селищі Мельниця-Подільська, отримав опіки тіла внаслідок вибуху твердопаливного котла.

«Швидка допомога» доправила священника до найближчої лікарні, де його ввели в стан медикаментозного сну та підключили до апарату ШВЛ. Вже наступного дня отця Андрія перевезли до Львова у лікарню святого Луки, де діє найбільше в західних областях опікове відділення.

Душпастир був у вкрай важкому стані: опіки 70 % поверхні тіла, половина з яких — глибокі. Постраждали дихальні шляхи, обличчя, тулуб, верхні та нижні кінцівки. Задля очищення ран від змертвілих тканин, лікарі відразу забрали священнослужителя на операцію. Потім щодва дні висікали некрози та одномоментно пересаджували ксеношкіру. Також йому неодноразово переливали кров.

Майже місяць він пробув в реанімації. Анестезіологи та комбустіологи фактично витягли отця Андрія з того світу.

«Тут стояло питання життя і смерті. Такі пацієнти дуже складні. З ними завжди працює велика команда медичного персоналу, яка цілодобово спостерігає та надає допомогу. За статистикою такі опікові пацієнти закінчують погано. Але, на щастя, спільними зусиллями нам вдалося врятувати цього пацієнта», — розповів завідувач відділення термічної травми та пластичної хірургії лікарні святого Луки Іван Рик.

Ще під час перебування в інтенсивній терапії з отцем Андрієм почав займатися фізичний терапевт. Вони виконували різні вправи для того, щоб не втратити м’язову масу та уникнути ускладнень з боку дихальної системи.

Нині священник вже перебуває у звичайній палаті, сам дихає, говорить, сідає та харчується. Завдяки регулярним заняттям вдалося повністю відносити амплітуду рухів в нижніх кінцівках, а от з верхніми ще потрібно працювати.

Священник висловив вдячність, зазначивши, що «з цього моменту всі лікарі, медичний та реабілітаційний персонал назавжди залишаться в моєму серці. Я буду за це вдячний Богові до кінця свого життя».

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ