«Обороняймо нашу віру всюди, де тільки бачимо в цьому потребу», — Митрополит Володимир у неділю свв. отців I Вселенського Собору

«Святі отці — це приклад, як потрібно обороняти віру, щоб хижі вовки в овечій шкірі не руйнували християнську громаду, відриваючи вірних від Церкви. Таким же прикладом є недавнє переслідування нашої Церкви в час безбожного атеїзму, де потерпіли наші владики, священики, монаші чини та вірні». Про це сказав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у неділю свв. отців I Вселенського Собору, 1 червня.

Цього дня Митрополит Володимир здійснив візит у парафію Покрови Пресвятої Богородиці с. Терновиця, Тисменицького протопресвітеріату. На церковному подвір’ї Архієпископа вітала чисельно зібрана парафіяльна родина на чолі з парохом о. Володимиром Канюком.

Відтак відбувся Чин освячення престолу: згідно з обрядом Владика Володимир спільно з душпастирями обмив престіл джерельною водою, добірним вином та рожевою водою, а згодом помазав його святим миром. Опісля цього розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, під час якої Митрополиту співслужили священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

У своїй проповіді, присвяченій пам’яті святих отців Першого Вселенського Собору, Митрополит Володимир наголосив на боротьбі Церкви за чистоту віровчення. Він підкреслив, що попри зовнішні переслідування, найбільшими ворогами були ті, хто спотворював істину зсередини.

Владика нагадав, що незабаром, після Вознесіння Христа, почалися переслідування апостолів і Церкви, що призвело до мученицької смерті всіх Його учнів, окрім святого Івана Богослова. Однак, як зазначив Митрополит, перші християни стійко переносили страждання, і Церква, на подив ворогів, лише зміцнювалася та поширювалася.

Проповідник наголосив, що зовнішні вороги не становили такої загрози для Церкви, як її власні діти. Він навів приклад третього століття, коли олександрійський священик Арій виступив проти Церкви, поширюючи хибне вчення про те, що Ісус Христос був лише людиною, а не Богом. Саме для того, щоб засудити цю фальшиву науку Арія, у 325 році в Нікеї зібралися 318 святих отців — єпископів святої Церкви, яким пізніше й присвятили цю неділю пам’яті.

Архієрей нагадав, що розбіжності та розділення серед християн виникали ще за життя апостолів, через людські недоліки та спроби змішати язичницьку філософію з християнським вченням. Він послався на попередження з Писання: св. Іван Богослов застерігав про спокусників, апостол Павло прорікав появу «хижих вовків» серед самих пастирів, а Петро попереджав про лжепророків, які введуть згубні єресі.

«Тому святі отці — це приклад, як потрібно обороняти віру, щоб хижі вовки в овечій шкірі не руйнували християнську громаду, відриваючи вірних від Церкви. Таким же прикладом є недавнє переслідування нашої Церкви в час безбожного атеїзму, де потерпіли наші владики, священики, монаші чини та вірні. І хоч тепер Церкву не переслідують у видимий спосіб, зате хитро підкидають думку, що, мовляв, Бог один, і кожна віра добра, а це для того, щоб ми з легковажністю відносились до нашої віри», — мовив Митрополит Володимир.

Він також попередив про активність різних сект та закликав кожного: «запитаймо себе: а що я можу і маю зробити для оборони нашої прадідівської віри?».

Відповідаючи на поставлене питання, Архієпископ Івано-Франківський дав конкретні настанови: «Насамперед потрібно, щоб віра була живою в наших родинах — дотримуючись християнських основ маємо виховувати дітей, онуків і правнуків. А в громаді будуймо життя на християнських засадах Христового Євангелія. Обороняймо нашу віру всюди, де тільки бачимо в цьому потребу».

«Просімо у Бога допомоги, учімося на прикладах історії святих отців та історії нашого народу. Молімось до Бога за нашу Батьківщину Україну, особливо в цей час жорстокої війни. Просімо в Нього ласки для наших Воїнів, батьків і матерів, синів і дочок, братів і сестер, тих, хто бореться і здобуває волю й незалежність України, віддаючи своє життя на жертовник Батьківщини», — наголосив Владика.

Опісля богослужіння Митрополит Володимир висловив особливу подяку активним парафіянам та жертводавця, адже їхня невтомна праця, відданість та щира молитва є фундаментом життя спільноти.

Згодом присутні єдналися у спільному виконанні духовного гімну України «Боже Великий, Єдиний». Насамкінець дійства присутні зробили пам’ятне фото.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ