Впродовж останнього тижня Івано-Франківськ відвідував Владика Кеннет Новаківський, Єпископ Єпархії Пресвятої Родини з осідком у Лондоні, а також його товариш п. Луїс Гріг.

У часі візиту гості з Англії побували у Старуні та на відкритті урочистого ювілейного року — 90-ліття від утворення Європейської Провінції Співстраждання Матері Божої Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Окрім того, із Владикою Кеннетом та п. Луїсом зустрівся Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин та священники архієпархіального управління.

27 червня у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, що у селі Старуня, Владика Кеннет спільно із Владикою Миколою Семенишиним, Єпископом-помічником Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, освятили 28 ікон блаженних новомучеників з нагоди 23-ої річниці проголошення їх святими Папою Іваном Павлом II. 

Звертаючись до вірних у часі проповіді, Владика Кеннет роздумав над єдністю, яку творить Церква для українців у всьому світі, а також розповів про свої коріння, що беруть початки саме з Галичини:

 «27 червня 2001 року, коли святий Папа Іван Павло II приїхав в Україну, він беатифікував наших земляків. Їхня кров є нашою кров’ю. Сьогодні в Євангелії ми чули, що всі маємо завдання проповідувати Ісуса Христа до кінця світу. Це не тільки обов’язок єпископів чи священників, але й ваш. Мої прадіди емігрували з Городенки до Канади 1896 року. Там є Церква — наша Церква. Дорогі браття й сестри, хочу привітати вас від вірних Єпархії Пресвятої Родини з осідком у Лондоні. Ми не є великою Єпархією, але є однією з кращих. Зараз там дуже багато ваших земляків. З початку повномасштабної війни англійці відкрили серця та домівки для українців. Не на декілька тижнів, але ось уже на кілька років. І дуже гарно усвідомлювати, що наші земляки почуваються як удома».

Архієрей промовив, що цього дня він вперше побував у Старуні, та дивлячись на вірних, зрозумів, що вони — його рідні: «Я є вдома. Немає значення де ви є, бо коли у вас є Церква — ви є вдома. Ми всі маємо обов’язок, за прикладом блаженного Симеона Лукача, віддати наше життя для Ісуса Христа. Це відпустове місце є для нас. Я не знаю, звідки ви приїхали — чи здалеку, чи зблизька, але ви є світлом. Дякую за ваші молитви, зокрема за українців за кордоном. Дякую, що ви є світлом!».

Цими днями разом із Владикою Кеннетом до Івано-Франківська прибув п. Луїс Гріг, корінний англієць, банкір за фахом, який уже третій раз відвідав Україну.

Спілкуючись із п. Луїсом, ми запитали його чи не страшно було поїхати в Україну, яка зараз перебуває у гарячій фазі війни: здається, що Івано-Франківськ – досить спокійне місто, яке знаходиться далеко від лінії фронту, але зовсім нещодавно в один із корпусів Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу прилетіла балістична ракета.

– Які Ваші враження від цього візиту до України?

— Це мій третій візит до України. Інші два були здійснені 20 років тому, тоді я був у Києві та Дніпропетровську. Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, я був трохи настрашений. Мене охопив біль, коли я бачив те, що відбувається в Україні. Такі жахливі події, на жаль, продовжуються і сьогодні.

Однак, будучи в Івано-Франківську сьогодні, все, що я бачив у своїй подорожі разом із Владикою Кеннетом, було надзвичайно красивим. Навіть попри те, що в Україні війна, люди справді живуть, працюють та розвиваються. Я наяву помітив резильєнтність людей і це не може не тішити мене. 

Під час візиту я побував у дитячому садочку та школі, і вони є надзвичайно красивими, там неймовірно затишно та відчувається тепла атмосфера. Якщо глянути на українських дітей та молодь, то вони однозначно доросліші від своїх однолітків, які проживають в Англії. Вони зрілі та добре розвинені, всупереч усім викликам сьогодення.

У вас фантастична їжа та напої. Ми мали чудову можливість відвідати реабілітаційний центр «UNBROUKEN» у Львові. Дякую вам за теплий прийом!

– Ви розповіли, що це вже Ваш третій візит до України. Попередні два були понад 20 років тому. Хоч сьогодні Ви відвідуєте місто у зовсім іншій частині нашої держави, розкажіть, які зміни Ви помітили, приїхавши цього разу?

— Можу ствердити, що у вас дуже красиві міста, є багато гарних місць, де можна погуляти та й просто гарно провести час. Національний дух українців підбадьорює та дарує надію на світле майбутнє.

Історичні події, які відбулися в Україні, впродовж часу, відколи я був тут минулого разу, дуже вплинули на країну, а ще більше – на українців. Сьогодні тут чітко відчувається патріотизм, практично звідусіль чути українську мову. Раніше так не було… 

Якщо говорити про теперішню війну в Україні, то, на мою думку, розпочала її не тільки росія, але й всі країни, що зараз не надають підтримку Україні. Дорогі українці, пам’ятайте, що ввесь демократичний цивілізований світ, вся Європа, Британія та США – з вами, з українським народом у боротьбі за вашу ідентичність та незалежність.

– Як відомо, диктатури як такі – це дуже слабкі структури і діють вони настільки безбоязно, наскільки суспільства їм це дозволяють. Що б Ви сказали сьогодні тим, хто все ще піддається диктатурі? Як подолати зло і довести, що Добро, хоч і може бути побитим, все одно завжди перемагає?

— У своєму житті я зустрічав різні шляхи досягнення миру. На жаль, зло існує, і ми з ним живемо. Однак ми повинні памʼятати, що добро завжди перемагає зло, яким би потужним та чисельним воно не було. Зараз є особливий час, щоб встати й памʼятати про це! Від себе можу запевнити, що ми обіцяємо бути тими, хто не тільки голосить про мир, але й працює задля його досягнення.

Увесь Західний світ повинен встати, зібратися й обʼєднатися, щоб не тільки голосити про мир, а й справді стати його творцями, надаючи Україні все, що вона потребує!

– Дякуємо Вам за чудове спілкування, в якому Ви згадали, зокрема, і про стійкість та резильєнтність українського народу, напевно вона сама від себе не походить. Можу ствердити, що ви додаєте її нам, бо поруч з вами ми відчуваємо, що український народ геть не самотній. Ми, на жаль, маємо країну, яка є найбільшим експортером війни у світі, думаю, всі розуміють про кого я. Своєю чергою, ми, як український народ, хочемо стати найбільшим експортером резильєнтності у світі, а вас закликаємо продовжувати бути для нас імпортерами миру. Завжди раді бачити Вас в Україні!