

Перед початком моління Владику Володимира на церковному подвір’ї урочисто вітали найменші парафіяни, а також вірні та гості храму на чолі з адміністратором парафії о. Михайлом Дацишиним. Святкове богослужіння розпочалося з освячення парафіяльної каплиці, збудованої на місці колись зруйнованого храму. Відтак, після вхідних молитов і одягання, Архієрей звершив Чин освячення проскомидійника.
Під час Архієрейської Божественної Літургії Владиці співслужили о. Михайло Дацишин, протопресвітер Галицького протопресвітеріату о. Ігор Броновський та запрошені священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Звертаючись до вірних із проповіддю, Митрополит Володимир роздумав над євангельською розповіддю про те, як апостоли пливли бурхливим Галилейським озером до Вифсаїди, коли серед ночі Ісус Христос підійшов до них по воді та втихомирив бурю. Побачивши Його надприродну силу, апостоли приступили до Господа, поклонилися Йому та сказали: «Справді, Ти — Син Божий!» (Мт. 14, 33).
Владика пояснив: «Символом цього корабля, що пливе серед бурхливих хвиль земного життя, є справжній образ святої Церкви Христової, на яку протягом усіх віків із різних сторін дують сильні вітри, бурі й хвилі, стараючись затопити». Він застеріг, що «на шляху Церкви часто з’являються хвилі сумніву, невірства і байдужості».
«Возлюблені в Христі, наше життя — це безперервне бурхливе море, — наголосив проповідник. — Світ із різними приманками, серця наші зі своїми злими пристрастями, диявол із численними спокусами переслідують нас, немов євангельські хвилі той слабенький човник, щоб перекинути його і розбити».
Він закликав шукати допомоги у Господа: «Ісус Христос говорить: “Це Я з вами по всі дні і до кінця віку” та: “Збудую Церкву Мою, і ворота пекельні не переможуть її”. Ось Хто наш правдивий Охоронець і Заступник».
«Під проводом такого Заступника, — продовжив Архієрей, — свята Церква спокійно пливе через різні бурі й буде пливти аж до кінця світу. Пам’ятаймо, що в різних моментах випробувань Господь бачить наші біль і терпіння, чує наші крики, і Його всесильна рука завжди простягнена, щоб врятувати нас».
Митрополит додав: «Пам’ятаймо, якщо ми будемо пливти до нашої пристані на кораблі, який збудував Ісус Христос, будьмо переконані, що навіть серед великих небезпек успішно допливемо до щасливої вічної пристані!».
Архієпископ пригадав і приклади великих подвижників віри в Україні — святих княгиню Ольгу та князя Володимира. Як резюмував Владика Володимир, християнство піднесло український народ, об’єднало його племена та стало джерелом культури й розвитку.
Митрополит Володимир наголосив: «Серед різних обставин життя, навіть серед бурі у житейському морі, ми, християни, маємо почути голос Ісуса, який промовляє до нас: “Заспокойтеся, це Я, не лякайтеся!” (Мт. 14, 27). Вірмо, що перейде буря і настане велика тиша, як колись на Галилейському морі».
На завершення науки Архієрей закликав молитися за Україну, особливо в час жорстокої війни, — за Воїнів, батьків і матерів, синів і дочок, братів і сестер, які борються за волю та незалежність, віддаючи своє життя.
Після Літургії Владика урочисто вручив хрест з прикрасами о. Михайлу Дацишину на знак вдячності за ревне служіння. Згодом було зачитано подячні грамоти для активних парафіян.
Насамкінець моління о. Михайло від імені парафіяльної громади подякував Архієпископу за візит, спільну молитву та постійну батьківську опіку. На завершення Митрополит Володимир уділив присутнім архієрейське благословення.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ