Спільні моління тисяч прочан під проводом Владики Венедикта Алексійчука, роздуми на Хресній дорозі нашого Спасителя та уділення повного відпусту — так проходили липневі нічні чування у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що у Старуні.

Як і щомісяця, з 29 на 30 число, паломники збираються у відпустовому місці для того, спільно піднести свої моління до Господа за мир в Україні та у власних наміреннях.

Цього разу, 29 липня, молитву провадив Владика Венедикт Алексійчук, що здійснює своє служіння в Чиказькій Єпархії святого Миколая, у США.

Про це зазначає медіа-центр відпустового місця.

Розпочалися нічні чування з молитви Вечірні, яку традиційно очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата о. Тарас Путько у храмі святих апостолів Петра і Павла.

Згодом душпастирі прочитали молитви на оздоровлення, благословляючи вірних мощами та освяченим єлеєм.

Першу духовну науку виголосив душпастир Відпустового центру блаженного Симеона о. Володимир Лукашевський, який розкрив аспекти прощення — Божого і людського.

«Прощення, що ми очікуємо від Господа, є Його обіймами, яких ми дуже потребуємо. З яким би багажем ми не прийшли до сповідальниці знову і знову, щоразу Бог прощає і відпускає. Немає гріха, який наш люблячий Отець не пробачив би людині. Єдиний гріх, який може залишитися непрощеним, є той, який людина не визнає або з якого кається поверхнево. Колосальна сила прощення для багатьох залишається незбагненною. Божа логіка і людська на щастя для нас відрізняються. Для того, щоб прийняти Боже прощення, маємо примиритися з собою і прийняти себе, якими нас сотворив Бог. Важливий аспект прощення – також пробачати ближнім, яким ми часто не хочемо прощати. Той, хто приходить до нас після провини, має отримати наше щире пробачення. Господь не запитає, скільки вервиць ми помолилися, у скількох паломництвах побували, але що ж ми зробили чи не зробили своїм ближнім. Залиште у цьому святому місці своє непрощення і поверніться додому вільними від тягара образ. Господь є Богом свободи, Він звільняє нас з-під влади зла», — мовив священник.

Далі усі прочани вирушили на Хресну дорогу, роздумуючи над змістом жертви Ісуса Христа задля нас.

Після Хресної дороги своїми роздумами з вірними поділився Владика Венедикт:

«Ми любимо ходити хресною дорогою, бо ми частково досвідчуємо те, що досвідчив Христос. Перші християни проходили нею в Єрусалимі. Тут людськими словами ми намагаємось окреслити те, що пережив Христос, але жодні слова не спроможні передати страждання за гріхи мільярдів людей. А Господь взяв їх на себе. Христос не вдавав з себе героя, він був людиною і в оливному саду його людська природа бунтувалася. Але натомість Він мовив, що не Його воля буде, а Отця. Ми часто маємо свої переконання і погляди, і це нормально, але найважливіше — шукати Божої волі. Кожен з нас прийшов на землю виконати Божу волю. До гріха нас не треба заставляти, а до добра часом треба примушувати, і докладати зусилля, щоб йти дорогою правди. Кожен з нас має труднощі та випробування. Господь, наче лікар, може давати як солодкі, так і гіркі ліки для нашого освячення та добра. Ніколи не знеохочуйтеся, бо на хресті Бог повірив у кожного з нас», — повчав запрошений проповідник.

Завершилась молитовна програма Архієрейською Божественною Літургією, яку очолив Владика Венедикт Алексійчук у співслужінні священників Івано-Франківської Архієпархії та інших єпархій УГКЦ.

Під час проповіді Єпископ звернувся до всіх присутніх, роздумуючи про вартість покликання кожної людини, яке їй довіряє Бог:

«У сьогоднішньому уривку з Євангелії Бог відкриває, що не тільки зерно, але кожна людина покликана зробити щось велике і виконати якусь місію. Симеон Лукач, мабуть, ніколи не думав, що стане святим, що в Старуні будуть велелюдні прощі. Він просто жив свято. Погляньте, який в цьому храмі Благовіщення унікальний іконостас з вітражами. Ікони – прозорі, й коли темно, їх не видно, але даси трохи світла, і ікони проявляються. Ми – немічні, грішні та безпорадні, але святість здобувається не нашими зусиллями і стараннями. Святість – це дозволити Богу діяти через нас. Бог не хоче обмеженого кола святих, але бажає діяти через кожного з нас. Вірите в це?»

«Кожного ранку питаймо себе, що можемо з Богом зробити доброго. Все-бо можемо в Христі. Господь хоче, щоб ми були кращими, але маємо ставати прозорими для Бога, як ці образи на іконостасі», — мовив Архієрей.

Цього молитовного вечора, ті, хто посповідався під час чувань, міг прийняти Спасителя у Пресвятій Тайні Євхаристії. А кульмінацією молінь стало уділення Повного відпусту з рук Владики Венедикта Алексійчука усім тим, хто виконав необхідні для цього умови.

На завершення о. Юрій Сидір подякував Владиці за візит і молитву, а також закликав усіх присутніх і надалі тримати молитовний фронт за нашу Батьківщину — Україну.