У вівторок, 8 листопада, у свято великомученика Димитрія, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив душпастирський візит на парафію Різдва Христового — Святого Димитрія, яка знаходиться у с. Підгірʼя Богородчанського протопресвітеріату.

У ці дні громада відзначає 190-річчя з дня побудови святині. На честь празника Митрополит Володимир на запрошення пароха храму о. Миколи Фреїшина завітав у с. Підгірʼя.

Владику Володимира на подвірʼї храму зустрічали найменші парафіяни.

На урочистостях були присутні протопресвітер Богородчанський о. Іван Мачкодера та священники Богородчанського протопресвітеріату, парафіяни, місцева влада та гості.

Опісля зустрічі Митрополит Володимир очолив Архієрейську Божественну Літургію, у часі якої виголосив проповідь, у якій розповів про святого великомученика Димитрія:

«Сьогодні ми вдивляємося в ікону святого великомученика Димитрія, і споглядаємо у те минуле, у якому свідчити Христа та бути християнином означало наражати своє життя на небезпеку смерті. Святий великомученик Димитрій мав мужність і сміливість вступити в боротьбу з ідолопоклонством заради чогось більшого. Протиставляючи себе ідолопоклонству, Димитрій знав, що це може коштувати йому життя. Що ж спонукало Димитрія бути правдивим послідовником християнства і не зректися Христа? Мабуть, віра, яку прищепили йому батьки, ще в родинному домі даючи Димитрію власний приклад віри й любові до Бога».

Далі Владика Володимир додав:

«Кожен із нас у своїй сім’ї й родині з самого дитинства має прищеплювати своїм дітям, онукам та правнукам святу Віру. Необхідно, щоб в родинному домі виховувалась любов до Бога, Батьківщини України та до ближнього свого. Ступаючи по сходинках досконалості, наша молодь через віру отримає надію і любов та зможе свідчити Воскреслого Христа. Святий Димитрій був звичайною людиною. Він був у всьому подібний до нас. Димитрій свідчив Христа, свідчив віру в Господа, свідчив вірність Йому до смерті, навіть з втратою власного життя. Довір’я до Бога і віра в Нього – ось, що притаманне святому великомученику Димитрію. Такої віри ми повинні навчитися, щоб свідчити Христа».

Пізніше Митрополит Володимир подякував усім парафіянам храму:

«Сьогодні ми заносимо молитву подяки до Господа, що Він своєю батьківською любов’ю свого часу надихнув добрих людей вашої громади, щоб вони збудували цей святий храм. Це місце прослави нашого Спасителя Ісуса, який перебуває тут разом із нами в Пресвятій Євхаристії, щоб бути з нами у кожній миті нашого щоденного життя. Перш за все, дякуємо Богові за те, що цей храм разом зі своїми вірними пережив Австрійське панування, пізніше Першу Світову Війну та панування Польщі, а також Другу Світову Війну, яка принесла у тому столітті, ще страшніше панування Радянського Союзу, а з ним атеїстичний і безбожний комунізм, який безжально нищив все, що Боже і святе. А сьогодні ми переживаємо російсько-українську загарбницьку війну».

«Дорогі брати й сестри, відзначаючи ювілей святого храму, пригадайте собі, яке велике добро зробили ваші прабатьки — вірні та жертводавці, які жили у скромних сільських хатинах, а для Бога, як вияв своєї християнської віри й любові, збудували цей прекрасний храм. Ми щиро дякуємо і молимося за всіх зачинателів, жертводавців, архітекторів, та будівельників, яким Бог у своїй батьківській мудрості доручив колись будівництво цієї Святині, а також вам усім, братству і сестринству, і всім хто піклується про цю святиню», – додав на завершення проповіді Архієрей.

Після Божественної Літургії на честь парафіяльного празника відбулося урочисте мирування.

На завершення Митрополит Володимир уділив всім присутнім своє архієрейське благословення. А всі присутні співали Многоліття та духовний гімн України.