Митрополит Володимир Війтишин звершив Чин архієрейської хіротонії Владики Теодора Мацапули
У вівторок, 16 липня, в Ужгородському Хрестовоздвиженському Катедральному соборі відбулася знаменна подія — Божественна Літургія з Чином архієрейської хіротонії Владики Теодора Мацапули, Єпископа Мукачівської Греко-Католицької Єпархії. Головним святителем став Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин. Цього ж дня відбулася інтронізація нововисвяченого Архієрея на престіл МГКЄ.
Як було відомо раніше, Єпископа-ординарія для Мукачівської Греко-Католицької Єпархії призначив Папа Франциск 8 травня 2024 року.
На величну подію численно прибули єпископи та священники з усього світу, богопосвячені особи, вірні, місцева влада, представники різних конфесій, місцеві жителі, а також велика кількість запрошених гостей. Серед них – Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
Читайте також — Митрополит Володимир очолив Чин архієрейського найменування Владики-номінанта Теодора Мацапули
Головним святителем став Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, а співсвятителями були Владика Йона Максім, Архієпископ і Митрополит Пряшівський, та Владика Ніл Лущак, дотеперішній Апостольський адміністратор Мукачівської Греко-Католицької Єпархії (2020 – 2024 рр.).
Із великої літургійної процесії на площі перед Ужгородським Хрестовоздвиженським Катедральним собором розпочалася архієрейська хіротонія нового Єпископа.
Відтак у храмі Владика-номінант три рази привселюдно склав визнання Віри. Згідно з Чином, головний святитель з усіма архієреями через покладання рук прочитав молитву-благословення.
Згодом відбулася інтронізація нового Єпископа на Мукачівську катедру. У цьому часі Апостольський Нунцій Вісвальдас Кульбокас передав Владиці Теодору єпископський жезл як пастиреві, що має духовно опікуватися ввіреним йому народом.
Відтак продовжилася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Теодор у співслужінні з католицькими єпископами та священниками з усього світу.
Жива Особа Христа є нашим пріоритетом понад усе
У часі богослужіння до присутніх у храмі зі своєю проповіддю звернувся Архієпископ Вісвальдас Кульбокас:
«Сьогодні центральною думкою Євангелії, яку ми чули, не є питання, хто саме — Марта чи Марія є кращою. З цього уривку очевидно, що саме жива Особа Ісуса є нашим пріоритетом понад усе. У нашому християнському житті найяскравішою зустріччю з Христом є та, яку ми маємо під час Божественної Літургії. У ній більше діє Бог, а не людина».
Бути уважним до Божественної сили на Літургії
«У цьому сенсі слова сьогоднішньої Євангелії звернені до всіх нас. Марія обрала кращу частку, яка не відніметься від Неї. Нам під час Літургії потрібне лише одне – слухати Бога, бути уважним до Його присутності й Божественної сили. Ця смиренна увага вчить нас бути подібними до Марії біля ніг Ісуса. Ця увага майже змусить нас забути про все інше, включаючи наші труднощі, і дозволить нам дивитися Ісусові в очі. Тоді ми зможемо сказати, що зустріли Ісуса в особистий і живий спосіб, сказати, що наші молитви справді довірені Ісусу», — зазначив Нунцій.
За словами проповідника, Літургія є моментом зустрічі, дуже схожим до того, який був між Ісусом і Марією, сестрою Марти, і в цей момент ми хочемо бути подібними до Марії нашим слуханням.
Блаженні ті, хто слухає слово Боже
«Христос продовжує: “Блаженні ті, хто слухає слово Боже і зберігає його у своєму серці”. Мабуть, майже всі ми відчуваємо провину перед Господом, що не зберігаємо Його слово у своєму серці. Так відбувається, бо нам бракує віри, молитви, чистоти, відваги та рішучості. Тож маємо поважну причину бути дуже смиренними перед Господом, наслідуючи приклад не лише Марії, сестри Марти, але й передусім Пресвятої Богородиці, Матері Божої. Своєю увагою до Божого Сина і Його слуханням, Діва Марія отримує правдиві знання про Божі речі», — мовив Архієпископ.
Після молінь до Владики Теодора звернувся Апостольський Нунцій, який подякував нововисвяченому Архієрею за те, що згодився прийняти це єпископське служіння для добра й спасіння вірних, й побажав смиренності, мудрості, шукання правди й Божої благодаті у житті.
Опісля Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, мовив до зібраних у храмі:
«Сьогодні всі ми стали свідками дивного і глибокого таїнства: Дух Святий помазував і виявляв усім нам нового наслідника апостолів, ім’я якому Теодор, що означає “дар Божий”. Від імені усієї повноти Української Греко-Католицької Церкви вітаємо вас з тим даром, який ви сьогодні приймаєте і роздаєте. Святий Павло, коли хотів окреслити серцевину своєї місії, вважав себе апостолом примирення. А тоді він був апостолом єдності Вселенської Церкви, єдності всіх людей, яких зробив учнями Христовими. Бажаємо вам, Владико, бути апостолом єдності. Ви повинні зцілити так багато ран, а той дар, який ви отримали, якраз і є тим бальзамом на рани, які сьогодні ворог так глибоко наносить на тіло нашого народу. Будьте батьком, який пригортає всіх у вашій єпархії».
Згодом із вітальними словами до нового Єпископа зверталися владики з різних куточків світу.
На завершення Владика Теодор молитовно висловив подяку Богові за дар життя й покликання до архієрейського служіння, а відтак звернувся із подячним словом до єпископів, священників, монашества, родичів, Чернечої Родини Згромадження Воплоченого Слова, яка стала другою родиною Єпископа.
Саме цьому згромадженню Преосвященний Владика присвятив останні 23 роки свого життя, включаючи формацію, виховання та ввесь священничий досвід.
Також Архієрей подякував Митрополиту Володимиру Війтишину, який колись уділив йому дияконські й пресвітерські свячення, а сьогодні як головний святитель прийняв до Апостольської Колегії. «Від нього я отримую не тільки благодать хіротонії, але й глибоке свідчення провідника Божого люду в буремні роки підпілля і в теперішній час, позначений ранами війни», — мовив Єпископ МГКЄ.
Фото – Закарпатська ОВА та Греко-Католицьке Закарпаття
Владика Теодор Мацапула народився 21 серпня 1981 року у Крилосі, що на Івано-Франківщині.
У 2001 році вступив до новіціату Згромадження Воплоченого Слова, продовжив навчання в Міжнародній семінарії Сан-Віталіано в Сегні та Центрі вищих студій святого Бруно Єпископа (2002–2008). 25 серпня 2007 року склав вічні обіти, а 10 лютого 2008 року був висвячений на священника.
З 2008 по 2013 рік здійснював душпастирське служіння для католиків візантійського обряду за межами України. Після повернення на Батьківщину продовжив служіння в Мукачівській Єпархії.
З 2013 по 2019 рік був Протоігуменом тодішньої Делегатури Зарваницької Матері Божої в Україні.
З 2017 року — синкел у справах Чернецтва Мукачівської Греко-Католицької Єпархії.
У 2018 році здобув ступінь бакалавра гуманітарних наук у Прикарпатському національному університеті, а у 2022 році — ліценціата пасторального богослов’я в Українському Католицькому Університеті.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ