Митрополит Володимир відвідав парафію Успіння Пресвятої Богородиці у с. Кінчаки

У п’ятницю, 15 серпня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин звершив душпастирський візит у парафію Успіння Пресвятої Богородиці, що у с. Кінчаки, Дубівецького протопресвітеріату, з нагоди храмового свята та 200-ліття освячення святині. У своїй проповіді Архієрей зазначив, що «свято Успіння і Внебовзяття Пречистої Діви Марії пригадує всім нам, що Небо є головною метою нашого життя. Задля нього ми переносимо проби нашої віри».

Урочисто зустрівши Преосвященнішого Владику Володимира на подвір’ї храму, духовенство та вірні спільно з дітьми та молоддю увійшли до святині, де розпочалася Божественна Літургія. Митрополиту Івано-Франківському співслужили адміністратор храму о. Василь Полек, протопресвітер Дубівецького протопресвітеріату та ректор Івано-Франківської академії Івана Золотоустого о. Олег Каськів, а також запрошені душпастирі.

Виголошуючи святкову проповідь про Успіння Матері Божої, Архієрей зазначив: «Кожне Богородичне свято — це велика радість. Радість від того, що світ має цю святу особу, бо через Пресвяту Божу Матір наша земля відгукнулася на поклик Небес, і Небо зійшло на землю. Радість від того, що устами Пречистої Божої Матері людство відповіло Богу послухом, вірою та відданістю. Радість в тому, що в нас є Преблагословенна Богородиця — подателька радості».

Владика Володимир пригадав, що Папа Пій ХІІ у 1950 році проголосив догму про Внебовзяття Пресвятої Богородиці, стверджуючи: «Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до Небесної Слави», у це ми несхитно віримо. «Як радісно і знаменно, що у свято Успіння Божої Матері ми вчимося всьому святому, вічному і спасаючому, та отримуємо материнське благословення Приснодіви Марії. В Ній ми знайшли дорогу до неба, зв’язок із небом», — додав Архієпископ.

А відтак мовив: «Божа Матір була земною людиною, Їй відомі людські переживання та упадки. Богородиця боліла серцем біля Хреста Свого Сина, а нашого Господа, і страждала Його стражданнями. Вона покірно несла богоматеринський хрест, прийняла чашу страждань, зберігши до кінця днів своїх слухняність і відданість волі Божій».

На завершення проповідник мовив: «Небо ми маємо обов’язково осягнути. Для того Мати Божа є нашим дороговказом і неустанною допомогою. “Бо ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла чи у горю чи в недолі цього земного життя”».

Після Літургії Владика Володимир вручив жертводавцям та представникам влади подячні грамоти з нагоди храмового свята та 200-ліття від освячення храму. Відтак о. Олег Каськів та о. Василь Полек подякували Архієрею за візит до парафії та повчальне слово.

Пізніше вірні з духовенством підносили молитву за Україну «Боже Великий, Єдиний». Згодом молільники приступили до святкового помазання єлеєм.

Згодом всі присутні вирушили надвір, де відбулося освячення води. Також Архієрей освятив хрест, розміщений перед храмом, парафіяльну Хресну дорогу та Святе Євангеліє.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ