Під час відвідин Митрополит Володимир з вдячністю згадав часи спільної боротьби за легалізацію УГКЦ та відзначив вагомий внесок пана Івана у повернення понад 30 храмів, які в радянські часи були захоплені російською Православною церквою.
Іван Павликівський народився в часи політичних репресій і змалку бачив несправедливість радянської системи. Його родина, як і багато інших українців, зазнала переслідувань та депортації за патріотичні і релігійні переконання, що сформувало в ньому непримиренність до утисків і фальсифікації історії.
Наприкінці 80-х років пан Іван був серед активних ініціаторів в Івано-Франківській області у справі відродження УГКЦ. Попри переслідування радянською владою, тоді вдалося організувати масові молебні та панахиди, закладаючи основи для легалізації УГКЦ. У цій боротьбі брали участь підпільні єпископи, священники, а також небайдужі громадяни, зокрема члени «Української Гельсінської спілки».
Крім того Іван Павликівський брав активну участь у виявленні, розкопках та перепохованні жертв сталінських репресій у Дем’яновому Лазі, де знайшли 532 тіла, та в багатьох інших місцях на Прикарпатті, а також на Львівщині і Закарпатті… Ці події стали важливим свідченням злочинів радянського тоталітарного режиму.
Свій життєвий шлях, сповнений боротьби, Іван Павликівський описав в книзі «Дорогами долі: Хроніка ХХ століття. Спогади» (2018, видавництво «Нова Зоря»).
Його вагомий внесок у відновлення УГКЦ і збереження історичної пам’яті є мотивуючим прикладом для сьогодення, яке бореться з тим самим агресором, й для усіх майбутніх поколінь.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ