Цього урочистого дня церковне подвір’я наповнилося численними парафіянами — від наймолодших до найстарших, які зібралися разом, аби відзначити поважний ювілей своєї святині. Митрополита радо зустріли діти, які привітали його щирими віршами, піснями та хлібом-сіллю.
Як розповів парох храму о. Михайло Дудар, за свою 175-літню історію ця святиня пройшла непрості випробування — роки підпілля, переслідувань та революційних подій.
На запрошення пароха Митрополит Володимир очолив Архієрейську Божественну Літургію, під час якої виголосив проповідь про євангельський уривок про воскресіння сина наїнської вдови.
«Господь, як свідчить апостол Лука, “доторкнувся” до мар, щоб ті, що несли покійного, зупинилися, і словами “Не плач” заспокоює вдовицю. Божественний Спаситель звернувся до її сина: “Юначе, кажу тобі, встань” (Лк. 7, 14). І мертвий, піднявшись, сів і почав говорити. Великий страх охопив серця людей, і вони почали славити Бога: “Великий Пророк зʼявився між нами, і Бог відвідав народ Свій”».
Відтак Архієпископ роздумав на словами Ісуса Христа: «Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені». За словами проповідника, Спаситель приходить на допомогу людині, рятуючи від самої смерті. Христос іде як переможець смерті.
«“Не плач”, — такими словами Господь звертається сьогодні до кожної матері, яка втрачає дитину, а в цей час — до наших Воїнів, які гинуть у війні. “Не плач” — це проповідь тим, хто втрачає найдорожчих у цьому житті людей. “Не плач”, — тому що воскресне твій син, твоя мати, твої брати та сестри. “Не плач”, — тому що всі ми колись помремо, але й воскреснемо у Господі. “Не плач”, — бо прийде час, коли Господь Бог “витре кожну сльозу” з очей людських», — наголосив Архієрей.
А відтак додав: «Багато випробувань у житті здаються нам безнадійними, але ми забуваємо про одне — про присутність і допомогу Ісуса Христа. Навіть у час найбільшої життєвої кризи саме в Ньому ми можемо бачити джерело надії, і не тільки відчути Його, але й перейнятися свідомістю того, що в Христі немає нічого неможливого».
«Тож готуймо свою душу для вічності, спішімо, допоки живі, пройти земний шлях у щирому покаянні, правдивій любові й глибокій подяці Господу. Просімо, щоб Спаситель оберігав нас у цій земній мандрівці і в призначений час прийняв у Царство Небесне, приготовлене тим, хто любить Його», — закликав Митрополит насамкінець проповіді.
Після богослужіння Владика Володимир подякував парафіянам за спільну молитву та сердечну зустріч. Окремо Митрополит висловив вдячність о. Михайлу Дудару за його тривалу й невтомну працю на Христовій ниві, особливо у складні часи переслідувань і підпілля. Як знак визнання, він нагородив священника правом носити набедреник.
Своєю чергою, вдячна громада подарувала своєму душпастирю нагрудний хрест з прикрасами та квіти, висловивши щиру любов і пошану.
Після урочистостей о. Михайло запросив Митрополита відвідати місцевий музей історії та пам’яті «Патріот», де всі присутні мали нагоду ще раз пригадати славетні сторінки минулого Бойківського краю та духовну силу, яка крізь віки єднає покоління вірних.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ