У цей нелегкий час воєнних подій Митрополит Володимир підтримав і скріпив своїм словом сестер та парафіян храму Різдва Пресвятої Богородиці, який діє при монастирі.
Високопреосвященного Владику Володимира радо зустрічали сестри-монахині, священнослужителі Гошівського монастиря оо. Василіан та парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці, що при монастирі сестер Пресвятої Родини.
Відтак розпочалась урочиста Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Митрополит Володимир у співслужінні ігумена Гошівського монастиря Отців Василіан о. Мар’яна Гробельного, ЧСВВ, священнослужителів монастиря, а також запрошених душпастирів.
У часі Літургії Владика Володимир звернувся до присутніх у святині зі словами, роздумуючи про постать Івана Хрестителя:
«Свята Церква ставить перед нами прекрасну особистість — постать Івана Хрестителя. Івана, котрий символізує надію про те, в що сам вірить. Надію, що має прийти Месія який визволить весь ізраїльський народ. Іван Хреститель приготовляв людей до зустрічі з Христом — Месією словами: «Слідом за мною йде сильніший від мене, якому я недостойний, нахилившись, розвʼязати ремінця його сандалів» (Мр. 1:7). Ці слова є виявом його віри у Божество і всемогутність Ісуса Христа».
«Називаючи Ісуса Христа сильнішим від себе, Іван одночасно визнає Його Месією Спасителем, опорою і захистом у житті, джерелом щастя. Саме у пустині Іван зустрічається із Богом, відповідає на Його покликання, йде і проповідує Царство Небесне. Саме тут, у пустині, людина перебуває ближче з Богом, позбавляється будь-якого комфорту, відкидає колишній спосіб життя і проживає у спілкуванні із Богом», — розповідав Архієрей.
За словами Владики Володимира, у постаті Івана Хрестителя можемо бачити велетня духу — чоловіка, який відгукнувся на Божий поклик і цілковито присвятив проповіді Царства Небесного усе своє життя.
Згодом Архієпископ продовжив:
«Іван Хреститель закликає до навернення, до виправлення свого життя. Тому не дивно, що саме у період Різдвяних свят наша Церква згадує святого Івана Хрестителя. Згадує його, щоби відкрити нам істину, що без навернення ми не зможемо наблизитися до Бога».
Відтак Митрополит закликав кожного роздумати над такими словами:
«Господь посилає до нас не тільки одного Івана Хрестителя, а й людей, котрі здатні допомогти нам. Дуже часто ми бачимо проблеми в інших, забуваючи заглянути всередину себе, та розважити: “А, можливо, ця проблема тільки у мені самому. Можливо, я не прагну відкрити своє серце для зустрічі із Богом. Можливо, я не бажаю простити і забути образи, постійно звинувачуючи інших у всіх своїх бідах та негараздах”».
«Якщо ж сьогодні Господь кличе нас, то як, ми відгукнемося на Його поклик? Чи зможемо стати Його вірними приятелями, покинути усе й піти за Ним? Тільки тоді, коли ми почнемо жити для Бога, любити свого ближнього, тоді життя набере іншого значення. В ньому запанує надія, віра та любов», — промовив на завершення Владика.
Після Божественної Літургії Владика Володимир подякував сестрам за їхнє служіння тим людям, які були змушені втікати зі своїх домівок. Митрополит наголосив, що маленький Ісус з Його батьками колись також змушені були втікати в Єгипет, щоб врятувати життя Дитятка.
Крім того, Архієрей підкреслив, що завдання всіх християн полягає у тому, щоб відкрити не лише свої домівки, але і свої серця, щоб виявити цим людям Боже милосердя. Також Владика подякував всім тим, хто допомагає сестрам здійснювати своє служіння.
На завершення у храмі всі спільно молилися за перемогу і мир в Україні “Боже Великий, Єдиний”, співали колядки на прославу Спасителя — Ісуса Христа, а згодом Митрополит Володимир уділив присутнім своє архієрейське благословення.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ