“Мистецтво також за життя”, — о. Ярослав Рохман про ініціативу “Осінні вечори у госпісі”
Нещодавно Івано-Франківський обласний центр надання паліативної допомоги спільно з Комісією у справах душпастирства охорони здоров’я Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ ініціювали новий проєкт, який має назву «Осінні вечори у госпісі».
Щоб дізнатися про ідею та мету реалізації даного задуму, а також почути перші відгуки відвідувачів заходу, журналістка Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Христина Гаманюк поспілкувалася з його головним ініціатором – о. Ярославом Рохманом, очільником Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я та медичним капеланом даної установи.
Розповідаючи про ідею реалізації цієї ініціативи, о. Ярослав стверджує: «Ідея виникла саме тому, що війна внесла багато коректив у наше життя, зокрема у спільноту нашого Івано-Франківського обласного клінічного центру надання паліативної допомоги. Відтоді ми почали частіше збиратися на молитву, більше спілкуватися та проводити час разом. Ми проводили зустрічі, де до пацієнтів медзакладу приходили різні люди: капелани, психологи та інші запрошені гості».
Проєкт стартував у першу середу вересня і буде тривати ввесь жовтень, оскільки другий місяць осені є особливим для паліативної допомоги, бо у другу суботу жовтня відзначають Всесвітній день паліативної допомоги.
Мета «Осінніх вечорів у госпісі» – показати колективу, що всі працівники закладу є разом і вони можуть не тільки працювати, але й насолоджуватися мистецтвом та гарно проводити час. Важливо також будувати нові стосунки, новий клімат у спільноті між пацієнтами, медичним персоналом і родичами хворих.
Отець Ярослав додає: «Літо було порою, коли у всіх нас було багато різної діяльності й відпочинку. Однак, ми розуміємо, що коли настає осінь, у багатьох людей появляється пригнічений настрій, який потрібно розвіювати. Для нас дуже важливо, щоб у нашому госпісі не було нотки суму, а ми проживали життя з барвами, які нам дарує Господь».
Ще одна мета організаторів – залучити відомих людей Прикарпаття, зокрема науковців, митців, представників влади, мешканців Івано-Франківська та гостей нашої громади: «Ми хотіли показати їм цінність, важливість, виклики й завдання паліативної допомоги. Продемонструвати, що паліатив — це завжди про життя».
Що цікаво, девізом госпісу є слова: «Ми не можемо додати днів до нашого життя, але ми хочемо додати життя до наших днів».
Локацію, де щосереди відбувається захід, організатори прикрасили гірляндами і створили там справжню теплу осінню атмосферу. Окрім того, партнери з Німеччини подарували для медзакладу кілька виробів сучасного мистецтва відомого українського скульптора й митця Олексія Потупіна.
Відтак о. Ярослав розповів, що у першу вересневу середу було презентовано невелику збірку, яка має назву «Найважливіший кейс твого життя». Книга була видана стараннями благодійного фонду Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я «Мати Тереза» за сприяння БФ «Відродження».
«У цю збірку ввійшли твори наших Прикарпатських письменників, у яких є роздуми про хворобу, суть страждання, цінність, сенс та зміст життя. Саме цими творами автори надихали читачів роздумати над серйозними, важливими темами, які торкаються нашого життя», — зазначає о. Ярослав.
Одними з дописувачів цього збірника є прикарпатки Ольга Деркачова та Людмила Лінник, які під час першого вечора зачитали свої твори.
«Буду відвертим, слухаючи ці рядки, важко було стримати свої емоції. У голові вирували думки про життя. Кожен із присутніх переосмислив власні цінності», — розповідає медичний капелан.
Основна мета збірки «Найважливіший кейс твого життя» — це продемонструвати найважливішу цінність, найважливіший випадок нашого життя, і той випадок – це не одна подія, це все наше життя.
Отець Ярослав додає: «Дуже важливо, щоб крізь усе життя зберегти те, що є найбільш цінним, найбільш достойним. Зробити все для того, щоб ми ніколи не проживали життя заради якихось надбань, заради чогось, а щоб ми дійсно проживали його, дякуючи Богові за великий дар життя і готуючись до вічності».
Священнослужитель розповів, що у книзі також вміщений спогад однієї мами, донечка якої була невиліковно хворою і відійшла до вічності. У своєму тексті мати описує драму зустрічі дитини з хворобою. Розповідаючи важкий період життя своєї доньки та її смерть, надзвичайно цінним є те, що попри весь біль жінка говорить про те, що вона та її донька є у човні разом з Ісусом, а Він є Тим, Хто в цій хворобі є поруч, Він веде у ній, відкриває нові горизонти й перспективи також у хворобі. Це історія навернення, історія зустрічі сім’ї з Ісусом.
«Ми вдячні пані Ілоні, яка відкрилася, поділилася своїми спогадами та власними переживаннями прийняття таїнства, до якого її покликав Господь. Таїнства втрати своєї дитини, але водночас її народження для вічності», – зазначає о. Ярослав.
Наступними гостями, які завітали на «Осінні вечори у госпісі», стали учасники струнного ансамблю «Quattro Corde» Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк. У часі зустрічі організатори також зачитали кілька роздумів зі збірки «Найважливіший кейс твого життя».
На третю зустріч у госпісі запросили медичних працівників, які причетні до спорту. У той день всі присутні спілкувалися про здоров’я, здоровий спосіб життя та різні активності.
«Осінні вечори у госпісі» збирають на подвір’ї паліативного центру кілька десятків осіб. Правдою є те, що багато пацієнтів, на жаль, відповідно до стану здоров’я не можуть вийти на вулицю та насолодитися мистецтвом. Однак навіть ті кілька людей, які можуть під’їхати на візочку, відчувають справжню атмосферу єдності і побачать те, що паліативний центр – це не медична установа, це заклад, у якому вирує певна філософія служіння людині, відкриття духовних, моральних сторін особи.
«Перші три зустрічі показали, що нам насправді вдається досягти мети, яку ще перед початком реалізації даного проєкту ми для себе ставили. Ми спостерігаємо, що люди відкриваються одне до одного. Змінюється клімат всередині установи, у місті почали більше говорити про паліативну допомогу», – розповідає о. Ярослав.
«Я дякую всім, хто відкриває свою творчість для людей, які так цього потребують. Хочу подякувати й за те, що за допомогою даних заходів у нас створилася спільнота тих, хто відкритий серцем на життя під час хвороби», – висловлює подяку медичний капелан закладу.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ