23 жовтня, у день пам’яті святого апостола Якова, у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий відбулося урочисте молитовне святкування 25-річчя Стрийської Єпархії Української Греко-Католицької Церкви. Архієрейську Божественну Літургію з нагоди ювілею очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Про це інформує Департамент інформації УГКЦ.

До молінь долучилися Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин, а також душпастирі Архієпархії.

Ювілейне святкування зібрало духовенство, чернецтво та мирян із різних куточків Єпархії, а також численних гостей, які прибули, щоб у спільній молитві подякувати Богові за чверть століття благодатного служіння, духовного зростання та місійної праці.

На початку до Блаженнішого Святослава звернувся настоятель катедрального собору о. Мирон Гринишин, зазначивши, що Патріарх як добрий батько навідує своїх дітей, розкиданих війною по всьому світу, несучи їм підтримку та зцілення ран війни: «Як лікар, ви шукаєте рецепт, щоб оздоровити нашу державу, тому у Фатімі закликали молитися за мир дитячими устами. Сьогодні, Ваше Блаженство, Ви прибули додому — до Стрия, де кожен клаптик землі Вам рідний і близький, де кожне серце б’ється в унісон із Вами. Вас тут люблять, чекають, виглядають. Просимо очолити наше ювілейне Богослужіння».

«За Божим провидінням сталося так, що з королівського дому в Осло, Норвегії, я приїхав до „королівського дому“ в рідному Стрию — дому, де царює Господь Ісус Христос, Господар неба і землі, у руках якого доля Всесвіту, України, нашої Церкви й народу. Ми зібралися тут, щоб разом радіти, святкуючи ювілей перших 25 років нашої Стрийської Єпархії», — промовив Блаженніший Святослав.

Роздумуючи над євангельським уривком про Івана Хрестителя, який, почувши про дію Ісуса, посилає учнів із запитанням: «Ти є той, що має прийти, чи іншого нам чекати?» (Лк. 7, 20), Предстоятель наголосив, що ці слова є ключем до розуміння слова Божого.

«Можливо, український переклад не передає до кінця всієї сили цього запитання, бо тут Христа називають „ерхоменос“ — це дієприкметник, який ми потім чуємо з уст самого Христа у книзі Одкровення, в Апокаліпсисі. „Ерхоменос“ означає „грядущий“, тобто Той, який не тільки прийде колись, а Той, який уже приходить. І Його прихід є нічим іншим, як приходом Спасителя, що дарує людині перемогу над смертю і відкриває їй двері до життя вічного».

Предстоятель зауважив, що Христос не відповідає прямо на запитання учнів Івана, а вказує на ознаки Божої сили, що виявляються серед людей: «Цікаво, що Ісус не подає ніяких ознак власної влади. Він не каже, чи Він є тим, а відповідає мовою пророків Старого Завіту, серед яких Іван Хреститель був останній. Він перелічує вияви Божої сили, які всі бачили. Христос називає шість месіанських знаків: прокажені очищаються, криві ходять, сліпі прозрівають, глухі чують, мертві воскресають, а вбогим проповідується Добра новина. По тих ознаках учні Івана розуміють, що ось Він — Грядущий. Ось Бог, який приходить, щоб торкнути свій народ, Його зцілити, дати йому дар спасіння і життя вічного».

Далі Глава Церкви зазначив, що святкування ювілею Стрийської єпархії — це не просто людська подія, а свідчення присутності Грядущого серед Божого народу: «Ми зʼїхалися до Стрия, щоб подякувати і побачити, як вияв Божої сили, про яку чуємо у Євангелії, об’являється тут, між нами. Сьогодні святкуємо не якийсь людський ювілей, не тішимося людськими успіхами, а тим, що між нами присутній Грядущий, про якого чуємо навіть у Символі віри, що його уклали Нікейські Отці, якому цьогоріч виповнюється 1700 років. У ньому ми ісповідуємо віру в Того, хто знов „приходить у славі судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця“. А всі ми — духовенство і монашество — щодня співаємо на утрені слова: „Бог Господь, і явився нам. Благословен, хто йде в ім’я Господнє“. Ми дякуємо нашому Спасителю, що Він щодня іде, гряде, приходить до свого народу».

Блаженніший Святослав також пригадав, як 25 років тому патріарх Любомир пояснював потребу створення нової Єпархії у Стрию: «Він говорив, що це діється для того, щоб мати-Церква була близько до свого народу, щоб єпископ не був якимось далеким, віртуальним, казковим персонажем, котрого часто запрошують як прикрасу для свята, а щоб він був батьком, який є поруч. І сьогодні бачимо, як усе те, про що молився і просив у Бога блаженніший Любомир, ставало дійсністю впродовж тих 25 років».

Дякуючи Владиці Тарасові Сеньківу за вірне служіння й батьківську присутність, Предстоятель пригадав його шлях поруч із першим єпископом Єпархії — світлої пам’яті Владикою Юліаном Ґбуром. Спочатку Єпископ Тарас служив йому як помічник, а відтак був призначений Апостольським адміністратором: «Багато хто тоді запитував: „Він є той, що має прийти, чи іншого нам чекати?“. Але Синод Єпископів побачив, що це той муж, через якого апостольська сила ранньої Церкви хоче торкнути свій народ. Дякую, владико Тарасе, що ви є тим „грядущим“ у сьогоднішньому житті й історії нашого народу. Ви є тим батьком, який огортає своїх священників, монахів, монахинь, мирян у такий непростий час».

Відтак Блаженніший Святослав подякував за ініціативи Стрийської Єпархії, які зберігають духовну пам’ять і виховують нові покоління в дусі віри — Інститут подружнього життя святих Йоакима й Анни та Інститут просвітництва імені отця Остапа Нижанківського. Він також зауважив, що особливо цю Єпархію любить Пресвята Діва Марія, бо саме на її території перебуває 12 чудотворних ікон Богородиці.

Наприкінець Предстоятель висловив вдячність Єпископу-помічнику Стрийської єпархії владиці Богданові Манишину, який нині очолює Департамент військового капеланства УГКЦ. Звертаючись до духовенства і монашества єпархії, він подякував за те, що їхнє ревне служіння стало джерелом приходу сили Божої для народу, який чекає свого Бога.

Після Божественної Літургії зі словом до вірних звернувся Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Вісвальдас Кульбокас. Він зазначив, що найкращий спосіб пізнати життя єпархії — молитися разом із її спільнотою, а також наголосив на духовному вимірі життя Церкви під час війни: «У цей непростий час ми маємо залишатися Церквою, яка проголошує Євангеліє. Я впевнений: якщо Україна буде сповнена молитвою і вірою, то не лише зможе захистити себе і врятуватися від агресора, але й ніхто не матиме сміливості напасти на неї. Але для цього маємо вірити в силу молитви, не зупинятися. Не казати Господеві: „Я помолився хвилину чи дві“, а бути завжди в дусі молитви, навіть коли працюєте чи відпочиваєте».

З нагоди ювілейного святкування було зачитано подячні патріарші грамоти для працівників єпархіальної курії: о. Степана Кузишина, судового вікарія Стрийської Єпархії УГКЦ; о. Володимира Ждана, канцлера єпархіальної курії; о. Олега Корди, віцеканцлера єпархіальної курії; п. Лідії Лушпак, першої заступниці економа; п. Ольги Костик, заступниці економа з фінансово-економічних питань; п. Ігоря Курилишина, працівника єпархіального управління; п. Богдана Роїка, працівника єпархіального управління.

Владика Тарас Сеньків, згадуючи покровителя Стрийської єпархії та всього міста святого апостола Якова, наголосив, що він є особливою постаттю у первісній Церкві.

«Його ідея, його думка вкладена в перше послання Апостольського Собору: мужній у вірі, стійкий, безкомпромісний, але праведний молільник. Кожен із нас щораз більше потребує зростати в цих чеснотах. І щоби він завжди був близько до вас, Ваше Блаженство, ми складаємо цей дарунок — ікону святого апостола Якова», — додав єпископ.

Від імені єпархіальної спільноти Владика також подарував Блаженнішому Святославові жезл.

Святкування завершилося спільною молитвою «Боже, Великий, Єдиний» та освяченням ювілейного хреста.