На початку богослужіння о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, пригадав прочанам значення свята Різдва Господнього: «У час Різдва, в один з найбільших празників християнського року, ми по-особливому розуміємо значення сім’ї, родини. Родина Апостольського екзархату в Італії об’єдналася, аби в сімейній атмосфері відсвяткувати цей празник воплоченння Бога».

Протосинкел екзархату, від імені владики Діонісія Ляховича, апостольського екзарха, привітав вірних на цій прощі й подякував за те, що прибули до Вічного міста, аби разом пожертвувати свою молитву за мир в Україні. «Бо Різдво — це народження Князя миру, Господь Бог приходить, щоби розділити з людиною радість і сумні моменти життя; Він є справжнім миром, який сьогодні приходить, аби народитися в наших серцях, незважаючи на жодні труднощі. Піднесімо сьогодні нашу щиру молитву за те, щоби Господь обдарував нас усіх тим великим даром, за який ми його так гаряче просимо — даром миру!», — закликав він молільників.

Владика Гліб, звертаючись до паломників під час проповідницького слова після Євангельського читання, привітав їх із Різдвом Христовим й подякував за те, що прибули з усіх куточків Італії і не лише, адже на прощі було багато прочан з України. «Нас єднає спільна журба за нашу країну, за наш народ. Бачимо, яке страшне спустошення відбувається. Ми знаємо, що будинки відбудуються, але людських життів ніхто не поверне. Знаємо також, що Бог є з нами і тому ми молимося завжди з надією», — сказав проповідник.

Після цього єпископ звернувся до італійців й пояснив значення візантійської ікони Різдва Ісуса Христа. «Я би хотів вас привітати і подякувати з вашу присутність тут, а також за гостинність для багатьох українців, які змушені були приїхати сюди через війну. Ми вдячні також за вашу гуманітарну допомогу, а також духовну», — сказав він. Владика Гліб додав, що візантійська ікона Різдва розповідає історію Воплочення Бога, який став чоловіком, в центрі якої — Дитятко Ісус, яке спить в яслах, як і всі діти.

«Але це не був сон звичайний, але смертний сон, бо ця Дитина згодом померла задля збереження світу. Це пояснює два символи: плащаниця і ясла. Дитина накрита плащаницею, в якій вона буде похована. Інший символ — ясла, що символізують те, що Ісус став їжею для людства в Таїнстві Пресвятої Євхаристії», — вів він далі.

Марія на цій іконі має закриті очі, що показує її поведінку споглядання. Вона не дивиться на Сина, бо людина не може бачити Бога і залишитися живою, як каже Господь до Мойсея. Ангели співають «Слава во вишніх Богу, а на землі мир», натомість пастухи звіщають про народження Спасителя.

Інший ангел каже царям зі Сходу слідувати за зіркою, яка приведе до місця народження Христа. Царі приходять до ясел із дарами (з ладаном, золотом і миром). За його словами, разом пастухи й царі уособлюють людство до якого Ісус прийшов, як Спаситель і Відкупитель. А в лівому кутку ми бачимо Святого Йосифа, який був теслею, він з Непорочною Дівою назвав Сина Еммануїлом, що означає «З нами Бог». На цій іконі є й також темна фігура Сатани. В іншому кутку помічаємо Єву, яка перша купає малятко, що символізує те, що Дитятко Боже є людиною.

Чого прагне нас Господь навчити народженням Божого Сина? «Він прагне нас навчити любові й довіри. Бо не насильство, влада чи гроші міняють людей і наш світ, але любов може змінити когось. Ми повинні вірити, що Бог нас настільки любить, що якби було потрібно, то Ісус би ще раз помер на хресті за одну лише душу, за нас», — пояснив промовець.

Наприкінці молитви отець-протосинкел Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, подякував «господарю цього храму» — Папі Франциску за те, що відчинив двері цієї базиліки й дозволив українцям з різних куточків Італії у ній молитися за мир.

Потім учасники прощі на чолі із єпископами і душпастирями помолилися на гробі свщмч. Йосафата, 400-ліття мученицької смерті якого цього року ми урочисто спогадуємо.

Після цього на площі святого Петра, перед різдвяною ялинкою та вертепом, відбулося вертепне дійство, а духовенство і прочани співали українські колядки.