Про це повідомляє «ДивенСвіт».
Вітаючи присутніх на Форумі молодіжного душпастирства, голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ о. Ростислав Пендюк наголосив, що його особливо тішить те, що багатьох з учасників він не знає і бачить вперше, а це означає, що в молодіжний апостолят приходять нові люди, які мають інше бачення.
«У різноманітних осередках нашої Церкви з початку повномасштабної війни відбувається багато важливого: волонтерство, підтримка і допомога нашим воїнам і тимчасово переміщеним особам. Думаю, ви всі максимально залучені в ці процеси. Та чи в суспільному діалозі, на державному рівні хтось чує про цю діяльність Української Греко-Католицької Церкви? Чи десь чути голос Церкви, який кудись веде людей?» ― перше, що запитав о. Ростислав присутніх.
Голова Патріаршої комісії у справах молоді також додав, що дуже радий зустрічі та можливості впродовж цих днів разом думати, ділитися, сперечатися: «Дуже хочу, щоб це не було спільне одобрення. Важливо, щоб ми, як люди, яких Церква покликала дбати про молодь, не просто робили правильні речі, а, як любить повторювати відомий менеджер і наш давній друг Сергій Потапов, „правильно робили правильні речі“. Це, як мінімум, означає бути єдиним цілим, щоб нас чули, бачили, щоб ми не просто бігали й щось робили, а щоб ми розуміли, що робимо це для нашої перемоги й відновлення нашої країни та Церкви. Тому так важливо, щоби звідси ми вийшли згуртованішими й зі спільним баченням».
Як приклад такої консолідованої діяльності о. Ростислав навів послідовне і далекоглядне служіння митрополита Андрея Шептицького: «Митрополит Шептицький провадив нашу Церкву під час двох світових воєн. За цей час сім разів змінювалося влада. Та він, як і люди, які з ним співпрацювали, зуміли так провести Церкву і народ, щоб вони стали міцнішими, досконалішими й кращими. Вони вміли бачити знаки часу, дивитися вперед, а не просто реагували на те, що відбувалося. Тому я б дуже хотів, щоб ми у спільних дискусіях думали не лише про 2024 рік, а й про 2030–2035 роки, щоб розуміли, куди йдемо і куди кличемо молодь!».
На завершення виступу о. Ростислав побажав учасника Форуму молодіжного душпастирства, щоби вдалося випрацювати спільне далекоглядне бачення того, що запропонують молоді: «Стоячи тут, дивлячись на вас, я радію з багатьох причин, та найбільше дає надію те, що багатьох із вас не знаю. Це означає, що в молодіжний апостолят приходять нові класні люди. Бажаю, щоб ви самі горіли й запалювали ідеями інших!».
За кілька годин учасники Форуму молодіжного душпастирства встигли обговорити кілька важливих питань. Під час першої сесії опрацювали питання, які стосуються поточних справ: чим на сьогодні можуть пишатися молодіжні комісії УГКЦ? Що є їх сильними сторонами? З якими труднощами зіштовхуються?
Другу сесію присвятили викликам душпастирства молоді, стараючись спрогнозувати, які виклики очікують нас упродовж семи наступних років.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ