Міцний тил у служінні ближньому на Парафії Святих Кирила і Методія

Коли розпочалась війна, як і у багатьох душпастирів, у настоятеля парафії Святих Кирила і Методія о. Йосафата Бойка з’явилося запитання: на що ми як церква маємо скерувати нашу увагу та що ще можемо зробити? Тож парафія одразу взялась до праці та розпочала акумулювати свої сили для допомоги іншим.

Парафіяльна діяльність храму, що знаходиться у с. Крихівці, діє сьогодні у двох напрямках: молитовне життя та соціальне служіння.

«Ми долучилися до загального добра цілої Церкви в духовному вимірі, та кожного дня з 15:00 до 18:00 години молимось псалтир в храмі та єднаємось завдяки онлайн-трансляціям. Кожного дня також є змога взяти участь у літургії та Хресній дорозі, а у середу та п’ятницю молимось Сорокоусти – Літургію ранішосвячених дарів. Також, наша парафія мала можливість проводити молитовні стояння спільно з Живим Телебаченням», – розповів о. Йосафат.

Раніше на парафії регулярно проходили збірки для потребуючих людей. А в часі війни розпочали соціальне служіння, беручи приклад з БФ Карітасу, Мальтійської служби допомоги, які вже працюють та допомагають усім, хто цього потребує. Також невтомно трудиться Івано-Франківське архієпархіальне управління та зрештою кожна церковна спільнота бере участь у збірках для наших воїнів та вимушено переселених людей.

«Спершу ми не мали конкретного напрямку діяльності, тому всі кошти, що зібрали віддавали людям, які готують їжу для військових. Як тільки ми зробили цей перший крок, одразу з’явилося десятки охочих допомогти, пожертвувати кошти чи свій час для служіння іншим», – пригадує отець Йосафат.

«Волонтери – це щирі і добрі серця, і тішить усвідомлення того, що є багато таких людей на світі, які готові вийти зі свого особистого родинного комфорту, щоб зробити приємне іншим. Людей, які готові просити для когось, від кого, можливо, ніколи не отримають натомість, просити або витрачати кошти не на себе і не на своїх, бо це природно, а для всіх, хто в потребі. І головне – не шукати в цьому визнання чи похвали – того, що так швидко минає», – розмірковував священнослужитель. 

Наразі є більше десяти волонтерів, які щоденно працюють, збираючи різну гуманітарну допомогу та відправляючи  продукти харчування, дитячий одяг, підгузки і медикаменти в прифронтові міста та гарячі точки, де точаться бої. Коли приходять ліки, запрошені медики їх сортують та направляють туди, де ці медикаменти потрібні – лікарні чи фронтові місця.

З приємністю отець зауважив, що в останні неділі та на свята на літургію приходить досить багато людей, оскільки відбувається потік нових парафіян, які заселилися недалеко від храму свв. Кирила і Методія. Оскільки велика кількість жінок з дітьми переїхали з району Крихівців, сьогодні на богослужіннях спільно молиться багато чоловіків.

На території храму розташований парафіяльний будинок, в якому священнослужителі приймали людей, які зупинялися на декілька днів та їхали далі. А сьогодні там проживають дві сім’ї з Чернігова, що займаються благодійницькою діяльністю, збираючи допомогу для свого рідного міста. 

«Активна діяльність парафіян є стимулом і мотивацією для багатьох, які не знають, що робити і як робити. Приклад жертовних волонтерів є в доброму розумінні цього слова “заразним”, оскільки людина може відчути велику радість від того, що є корисною для інших. Ми, як спільнота готові послужити тим, чим можемо і що вміємо – розробляємо нові буклети про молитву на вервиці та молитви за Україні, щоб разом з продуктовими наборами передавати також базові елементарні речі, духовну поживу та вервиці для людей», – на завершення додав о. Йосафат Бойко.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ