Керигма для єпископів: кардинал Рись провів реколекції на Синоді УГКЦ

День духовної віднови і щоденні проповіді під час Літургій є невіддільними частинами щорічного проведення Синоду Єпископів УГКЦ. Разом із богослужіннями вони становлять духовну складову Синоду. Цього року реколекції для синодальних отців провів архиєпископ Лодзя (Польща) кардинал Ґжеґош Рись, а щоденні проповіді виголошував священник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ о. Роман Терлецький.

«Важко відмовити на таке прохання — особливо від єпископів, які провадять Церкву у стані війни, і які провадять людей, які дуже страждають, — розповів кардинал Рись у коментарі Департаменту інформації УГКЦ. — Перша емоція була, власне такою, — що тішуся, що можу приїхати в Україну у такий час. Ми у Польщі також допомагаємо людям з України: у мене вдома вже два роки мешкають дві родини. Стараємося бути близько. І це — ще одна нагода бути близько до тієї Церкви, цього народу. Тішуся». Про це зазначає Департамент інформації УГКЦ.

День духовної віднови владики пережили у другий день роботи Синоду, 3 липня 2024 року. Реколектант на основі біблійних текстів виголосив дві науки польською мовою, в яких, згідно з отриманим від Синоду проханням, проголошував єпископам керигму.

«В першу мить хтось може подумати, що це — досить зухвале прохання: проголосити керигму єпископам. Ну і взагалі — чи випадає проголошувати каригмат єпископам? Але виглядає, що так: кожна людина потребує керигми, Благої вісті, постійно і завжди», — пояснює архиєпископ.

«Я розумію, — додає він, — що Великий Синод Єпископів стикається з дуже важливими речами, розглядає дуже важливі питання. І чи можна почати шукати відповіді на ті питання, не вислухавши керигми? Кожна відповідь, все більш конкретна і детальна, має бути виведена з керигми, а не з якихось, як би там не було, але обмежених людських суджень і мислення. У Церкві ми не раз керуємося такими душпастирськими раціями, а вони не є ні душпастирськими, ні раціями. Раціями вони стають тоді, коли виведені з керигми».

У своїх реколекційних науках кардинал Рись зокрема говорив два види способи читання Святого Письма — Lectio Divina і Lectio Humana.

«Дехто думає, що Lectio Divina — це з царини викладання методу читання Святого Письма, але насправді це щось значно поважніше, глибше. Це, швидше, спосіб життя, а не читання. Цей спосіб життя полягає в тому, що ми дозволяємо Богу прочитати наше життя в світлі Слова Божого. Бог читає своїм Словом моє життя — це і є Lectio Divina. Може бути й так, що я сам пробую читати Слово Боже — це Lectio Humana, людська лекція, людський спосіб читання. Але якщо читає Бог, то те Слово відноситься до моєї особи, мого життя. І у зв’язку з цим Lectio Divina — це щось ширше, ніж лише метод. Можна, не знаючи того методу, також читати Lectio Divina — тобто дозволити, аби Бог читав моє життя своїм Словом».

У щоденних проповідях, які виголошував у євангелізаційному дусі, о. Роман Терлецький наводив багато прикладів із власного життя.

«Я погодився, але залишався певний трепет — як це, промовляти перед нашими владиками?! Це вони до мене промовляють, і я їх слухаю. А тут навпаки, вони готові слухати мене, священника. Це було для мене великим досвідом і свідченням того, що вони готові слухати через мене, мабуть, самого Бога. Тому для мене це було і моментом упокорення — я мав подумати, що Бог хоче їм сказати», — поділився о. Роман у коментарі Департаменту інформації УГКЦ.

Додамо, що кожного ранку владики служили Божественну Літургію, яку очолював щоразу інший єпископ. Протягом дня — Часи, а ввечері — Вечірню.

Нагадуємо, Синод Єпископів УГКЦ 2024 року відбувся у Зарваниці 2–12 липня.

Департамент інформації івано-Франківської Архієпархії УГКЦ