«Коли розчарована й розбита людина приходить до храму, її повинен зустріти священник, який, як пророк, має запалити у її серці надію. Християнська надія не розчарує, бо ґрунтується на впевненості, що ніщо, ніхто й ніколи не зможе нас відлучити від Божественної любові». З такими словами у суботу, 22 лютого, до семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата звернувся о. Йосафат Бойко, ВС, під час перших у 2025 році днів духовної віднови.

Про це йдеться на сайті формаційного закладу.

Реколекції, які відбувалися 21 та 22 лютого, розпочалися молитвою «Царю Небесний». Відтак духівник семінарії о. Роман Кандрач представив братам-семінаристам реколектанта й заохотив користати із цього часу, щоб згодом принести духовні плоди.

У першій науці о. Йосафат глибоко роздумував над чеснотою віри у житті священника. Він наголосив на необхідності навчати своїх парафіян правд віри, адже кожен християнин повинен знати те, у що вірить. Реколектант навів цитату зі Святого Письма із Послання до Римлян: «Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове» (Рим. 10:17).

Згодом проповідник закликав майбутніх душпастирів завжди бути готовим запалювати серця вірних, застановившись над словами із Послання до Євреїв: «Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають» (Євр. 11:6).

За словами о. Йосафата, справжня віра підкріплюється добрими вчинками, адже обов’язком кожного священника є допомога потребуючим людям: «Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва» (Як. 2:26).

Другий день духовної віднови розпочався з молитви Утрені. Відтак семінарійна спільнота молилася на Божественній Літургії, яку очолив реколектант — о. Йосафат Бойко, ВС, у співслужінні ректора семінарії о. Тараса Путька, а також духівників о. Романа Кандрача та о. Ярослава Шмадила.

Під час Літургії о. Йосафат виголосив другу науку, у якій говорив про чесноту надії. Як зазначив реколектант, семінаристи, як майбутні душпастирі, покликані виконувати цю важливу «пророчу місію»: вселяти Божу надію в серця людей. «Щоб передати надію іншим, ми повинні самі нею перейматись та нею жити», — наголосив священнослужитель.

«Кожна людина має надію. В серці кожного живе надія як бажання та очікування добра, навіть якщо невідомо, що принесе прийдешній день», — такі слова Святішого Отця Франциска Папи Римського із послання на Ювілейний 2025 рік зачитав о. Йосафат, підкресливши, що священник завжди повинен плекати у собі чесноту надії, щоб коли розбита та розчарована людина, ввійшовши до храму, могла знайти розраду від Бога, а Його знаряддям у такій ситуації може стати сам душпастир.

Третю науку о. Йосафат розпочав з повчання про принцип, що «якщо людина не живе так, як думає, то вона почне думати так, як живе». Власне, цим він доповнив свою другу науку про Божу чесноту – надію, роздумуючи про гріхи проти неї: надмірну надію та безнадію на Бога.

Роздумуючи про любов, реколектант зазначив, що вона для людини є не опцією, а новозавітною Заповіддю, яку дав нам сам Ісус Христос: необхідно любити Бога й ближнього.

Проповідник акцентував увагу на перевазі любові в нашому житті: «Ми повинні навіть через зусилля любити ближнього і бачити в ньому Христа. Бо що б ми не робили в нашому житті, але якщо не мали б любові, ми були б — ніщо: “…Якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би — ніщо” (1 Кор. 13:2)».

Пізніше семінаристи молилися Велику Вечірню, яку очолив духівник о. Ярослав Шмадило. У своїй останній науці о. Йосафат Бойко підкреслив значущість ролі Третьої Особи Божої – Святого Духа в нашому житті.

«Роль Святого Духа в житті полягає у постійному нагадуванні про все те, що Бог нам об’явив, а також у веденні всіх до спасіння, оскільки, як сказано у Святому Письмі: “Воля Божа — святість ваша”», — мовив отець-реколектант.

Крім того, проповідник вказав п’ять основних дій Святого Духа щодо людини, які ми маємо відстежити простежити у своєму житті:

«Святий Дух — це натхненник нашого духовного життя. Він є Тим, Хто просвічує наш розум, формує нашу волю, допомагає тримати нас у доброму стані, а також завжди об’єднує та будує наше духовне життя», — зазначив о. Йосафат.

Насамкінець о. Ярослав Шмадило від імені ректорату та семінарійної спільноти подякував реколектанту за глибокі науки, а дні віднови духа завершилися спільним виконанням молитви «Під Твою Милість» та благословенням освяченою водою.