Предстоятель зазначив, що бої під Бахмутом і Соледаром уже багато хто порівнює із Берліном 1945 року чи завоюванням міст Київської Русі за часів Золотої орди. Виглядає, що головний інструмент атаки росіян — це тіла їхніх убитих.
Перебуваючи в посвятті Різдва Христового, ми літургійно вшановуємо пам’ять святих дітей, убитих за Христа у Вифлеємі. «Чому страждає невинний? — запитав Блаженніший Святослав. — Це запитання залишається загадкою навіть для богослов’я. Перед кров’ю невинних дітей мовкне людська логіка. Ми бачимо, що війна — це найбезглуздіша справа, найбеззмістовніша подія, яку раціонально пояснити неможливо. Чому текла кров невинних дітей у Вифлеємі чи тече в Україні? Ми про це вкотре запитуємо в Господа Бога. І, можливо, тут можемо знайти певне світло розуміння через нашу віру у воплоченого, народженого між нами Христа».
Патріарх порівняв сьогоднішню Україну з Вифлеємом, який плаче за вбитими дітьми, і побажав, аби час Різдва Христового став особливою духовною підтримкою, потіхою та розрадою для матерів, які втратили дітей у часі цієї святотацької та безбожної війни. «Син Божий став Дитиною, твоєю Дитиною, мамо, яка плаче. Син Божий, який став Дитиною, захотів страждати разом із нами, взяв на себе наші страждання і болі, воплотився в наш український біль, щоб перетворити його на відкупительну, святу жертву задля майбутнього України», — сказав архиєрей.