Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Цієї неділі ми чуємо Боже слово, у якому євангелист малює нам ікону Бога, який обдаровує людину, Бога, який дає таланти», — зазначив проповідник.
Відтак Отець і Глава УГКЦ звернув увагу на три особливості кожного з цих євангельських талантів: перша — талант, який дається людині, не стає її власністю, а залишається власністю господаря; друга — таланти даються для того, щоб їх примножити; третя — цей дар означає також відповідальність.
«Цікаво, що з контексту цієї притчі видно, що для господаря не так важливі його гроші, таланти, як розвиток, ріст слуги, якому він їх дає. Можливо, найбільшим скарбом господаря і є сам слуга», — припустив Глава УГКЦ.
«Хто має, тому додасться, а хто не має, у того заберуть і те, що має. Чому? Тому що той, хто мав один талант, не зданий мати більше. Він закопав один, тож закопає і десять, бо боїться відповідальності за них. Він не має здібності, навіть бажання рости і здобувати більше. Господь Бог хоче, щоб ми всі дари, які отримали віддали, примножили. Щоб ми виросли у свободі, відповідальності й увійшли у радість нашого Господа», — ствердив Отець і Глава УГКЦ.
«Ми слухаємо сьогодні це Боже слово, — каже Блаженніший Святослав, — цю притчу про таланти, в дуже особливих обставинах, в особливому місці — на острові Патмос, куди, згідно з церковним переданням, у 95 році після Христа за свідчення Божого слова був засланий святий апостол Іван Богослов, улюблений учень Христовий… Ми маємо унікальну нагоду, особливий дар від Бога стати на тому самому місці, де він отримав Одкровення, яке увійшло як остання книга серед книг Нового Завіту».
«Іван побачив зміст усіх речей. Він побачив глибину дійсності на небі та землі. Побачив, де є він і християни того часу в Божому задумі про світ. Побачив, що кінець світу, апокаліпсис — це не катастрофа, знищення всього, що існує, а радше його сповнення. Остаточне сповнення задуму Бога, який діє в історії людини та світу», — сказав Патріарх.
Предстоятель запевнив, що кожен, хто йшов на цю святу гору, в монастир та спускався в печеру, ніс у своєму серці молитву за Україну: «Це була особлива благодать, дар Божий, що в цій печері Апокаліпсису ми могли заспівати Акафіст до Івана Богослова, помолитися за перемогу України над несправедливим нападником, помолитися духовний гимн „Боже великий, єдиний, нам Україну храни!“».
«Сьогодні ми тут, на острові Патмос, чуємо, що наша Церква-мучениця, наша Батьківщина Україна є Божим даром для українського народу, є талантом, який Господь Бог дає кожному з нас, і цей талант Божий належить самому Господу», — ствердив Глава Церкви.
«Ми усвідомили, що саме тому, що маємо місце в Божому задумі про всесвіт, Україна була, є і буде! Наша свята Церква, яка пережила страждання, смерть і воскресіння перебуває в Божому задумі про Україну і світ. Наше завдання — цю Церкву-мученицю розбудовувати, розвивати, віддати її назад Богові з великим зростом, розквітом, який Господь Бог хоче для нашої Церкви здійснити. Наша Церква є особливою квіткою, особливим дорогоцінним камінням у короні Воскреслого Господа, в його особливому задумі про спасіння світу», — наголосив Патріарх.
Але, за його словами, кожен із нас мусить взятися до роботи. Як Церква, як народ, вважає Предстоятель, ми повинні взяти на себе відповідальність за наше майбутнє, в якому бачимо перемогу — перемогу добра над злом, перемогу життя над смертю, перемогу, яку прагне звершити воскреслий Христос нашими руками на нашій рідній українській землі.
«Сьогодні тут, на острові Патмос, ми чуємо, що Господь хоче з нас зробити вільних людей, здатних до великої відповідальності за свою Церкву, Батьківщину і за свій народ. Нехай Господь Бог нам дасть силу, благодать Духа Святого цей Його великий задум про нашу Церкву й Україну здійснити», — додав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ