Невдовзі розпочнеться сезон весняних польових робіт, і готуючись до нього, люди, здебільшого в сільській місцевості, через спалювання залишків сухої рослинності «стараються» очиcтити території на городах та присадибних ділянках від сухостою.

Серед селян та дачників побутує хибне уявлення, що попіл від рослин, потрапляючи в ґрунт, слугує своєрідним добривом та покращує родючість землі. Однак це не зовсім так!

Як пояснює інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології, під час підпалу трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, зокрема та, що допомагає різноманітним рослинам протистояти хворобам. На її відновлення потрібен час, особливо навесні, коли рослини набирають силу. На місці підпалу екосистема зможе відновитися лише через п’ять-шість років, однак бувають випадки, коли не відновлюється взагалі.

І тут варто згадати слова Святого Писання: «Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій» (Прип 15, 27), бо сучасній людині притаманне споживацьке мислення, коли при мінімумі зусиль вона прагне отримати максимум зиску, замість того, щоб бути мудрим управителем і керуватися Божим наказом «порати і доглядати» (Бут 2, 15). Людина, котра вдається до такого варварського господарювання, не тільки робить ґрунт мертвим, але перш за все руйнує середовище, в якому вона живе, адже вогонь повністю знищує перші пробудження рослинного світу і безжалісно вбиває тварин, комах, плазунів та земноводних, які шукають прихистку в сухій траві. Окрім цього такі пожежі несуть загрозу майну та життю людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ – Екологічний гріх: як ми шкодимо ближнім та вбиваємо навколишнє середовище

Ще інший аргумент на «користь» підпалів – бажання зекономити кошти й сили, щоб не скошувати суху траву. У Святому Письмі читаємо: «Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу; хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло» (Прип 28, 19). Насправді дим, що утворюється в результаті пожеж, містить шкідливі речовини, такі як діоксид вуглецю, бензопірен, канцерогенні сполуки, чадний та інші токсичні гази. Ці речовини можуть викликати респіраторні захворювання, такі як кашель, запаморочення, подразнення дихальних шляхів, а також підвищують ризик виникнення онкологічних захворювань.

Як же ж тоді має правильно поступати добрий християнин-господар із залишками рослинності? На присадибній ділянці чи дачі можна самостійно облаштувати компостну яму, в яку варто скидати залишки рослин та опале листя і як результат – отримати корисні органічні добрива. Варто зазначити, що компостування є найбільш дружнім до довкілля способом утилізації органічних решток та прикладом правильного господарювання, а натомість умисний підпал в період дії воєнного стану прирівнюється до диверсії з усією повнотою відповідальності перед законом.

Який алгоритм дій, якщо Ви стали свідком підпалу трави?

– У випадку виявлення підпалу сухої трави одразу телефонуйте 101; 

– викличте на місце події поліцію (102), яка повинна приїхати та зафіксувати порушення закону;

– варто скористатися ботом у Telegram «SaveEcoBot», де можна надіслати скаргу щодо забруднення води, повітря, ґрунту, відходів та шуму;

– зробіть фото/відеофіксацію порушення.

Яка юридична відповідальність є передбачена, згідно з чинним законодавством? 

Паліям загрожує адміністративна та кримінальна відповідальність і передбачені такі штрафи:

– за самовільне випалювання рослинності або її залишків: від 3060 грн до 21 420 грн;

– за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу навколо населених пунктів, вздовж залізниць: від 91 800 до 153 тис. грн;

– за самовільне випалювання рослинності або її залишків в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду: від 6120 грн до 30 600 грн;

– за порушення вимог пожежної безпеки в лісах: від 1530 грн до 15 300 грн ;

– за забруднення атмосферного повітря: від 30 600 грн до 61 200 грн.

Пам’ятайте, що людина, яка спалює суху траву, чинить екологічний гріх, який кличе про «помсту до неба» і допомагає агресору руйнувати рідний дім!