Глава УГКЦ наголосив, що владика Василь «відіграв надзвичайно важливу, інколи навіть головну роль у відродженні нашої Церкви в Києві та Центі, Сході й Півдні Україні». Про це розповідає Департамент інформації УГКЦ.
Свою хіротонію, як пригадав Предстоятель, владика Василь отримав із рук блаженної пам’яті Мирослава Івана кардинала Любачівського у Львові у свято Верховних апостолів Петра і Павла 1994 року. Після цього служив єпископом-помічником Львівської архиєпархії, опікувався нашими людьми в Казахстані, відвідуючи їх, щоб послужити тим, хто потерпів від репресій сталінської влади, а також їхнім нащадкам.
«Владика особливо причинився до розвитку нашої Церкви в Києві як екзарх Києво-Вишгородський. Він назавжди записаний золотими літерами в історії будівництва Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві», — зауважив Блаженніший Святослав.
Владика Василь завершив своє служіння в Україні в Харкові. Через важкі обставини зі своїм здоров’ям на Синоді Єпископів у Києві 2013 року владика подав на емеритуру і згодом повернувся до Польщі, де ще активно служив у різних парафіях та спільнотах. «До останнього свого дихання він молився за Україну, нашу Церкву, наш український народ», — зазначив Глава Церкви.
Блаженніший Святослав поділився, що щоразу, коли відвідував Варшаву, спілкувався з владикою Василем і захоплювався його силою духу. «Незважаючи на невиліковну хворобу і лежачий стан, він завжди усміхався. Я запитував його: „Владико, як Ви маєтеся?“. І одного разу він відповів мені мудрістю одеського рабина: „Ніколи не кажи, що тобі зле, бо Господь Бог подивиться і скаже: „Хе, ти ще не знаєш, що таке зле“, і покаже, що таке зле. Завжди кажи, що тобі добре, навіть коли тяжко. Тоді Господь Бог подивиться на тебе і скаже: „Хіба то добре?“ і покаже тобі, що таке добре“. Та сила духу й оптимізм просто вражали всіх, хто його відвідував»», — розповів Глава Церкви.
У день відходу владики Василя Блаженніший Святослав був поруч. «Це дивне Боже провидіння, що Церква в Україні, у моїй особі, могла супроводжувати владику в останні години і хвилини його земного життя», — сказав Патріарх.
Від імені всієї Церкви та Синоду Єпископів, Секретарем якого свого часу був владика Василь Медвіт, Блаженніший Святослав висловив сердечну вдячність спільноті Чину Святого Василія Великого за ревну і справжню опіку над співбратом, особливо в найтяжчі останні роки.
Предстоятель подякував вислуженому протоігумену отців василіан у Польщі о. Миколаю Козіцькому, який прийняв владику Василя до монастиря у Варшаві й оточив його всебічною опікою: людською, християнською, а також професійною медичною. «Завдяки вам владика міг відсвяткувати всі свої ювілеї цього року. Нехай Господь Бог віддячить вам сторицею за вашу братню любов до вашого немічного, а вчора ми бачили, вмираючого співбрата», — сказав він.
«Сьогодні сумує Київ, сумує Харків, але, мабуть, радіє владика, бо його хресний шлях уже завершився. Він уже стоїть перед Божим обличчям на небесах», — ствердив Глава УГКЦ.
Своє слово Блаженніший Святослав завершив молитвою: «Отче, прийми Твого вірного слугу у Твої небесні обійми. Бо Ти сказав: „Добрий і вірний слуго, у малому був ти мені вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість Господа твого!“».
Нагадуємо, що 12 вересня о 20:00 місцевого часу, на 76-му році життя, після тривалої хвороби єпископ-емерит Василь Медвіт упокоївся в Бозі в монастирі отців василіан у Варшаві. Зранку того дня Глава УГКЦ ще зумів відвідати важкохворого владику.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ