У п’ятницю, 24 листопада, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії Владика Микола Семенишин очолив нічні чування на парафії Покрови Пресвятої Богородиці, що у селі Голинь, однойменного протопресвітеріату.

На церковному подвір’ї Владику вітали парафіяльна молодь та вірні, а також парох храму о. Анатолій Козак, протопресвітер Голинський, та сотрудник святині о. Микола Хомин.

Нічні чування розпочалися із молебню до священномученика Йосафата, а відтак відбулося освячення єлею на мощах святого.

Опісля на подвір’ї храму присутні молилися вервицю, роздумуючи над п’ятьма Страсними Таїнствами.

Відтак відбулася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Микола у співслужінні священнослужителів Архієпархії, зокрема Голинського протопресвітеріату.

У часі моління Єпископ-помічник виголосив проповідь, у якій апелював до значення Божої Волі у житті кожного християнина та побажав вірним шукати мир у своїх серцях:

«Мені дуже приємно молитися сьогодні з вами, випрошуючи у Господа миру. Миру для наших сердець, який подарує мир у наших родинах, домівках та у нашій Україні, адже зараз ми так гостро його потребуємо. Молячись молитву на вервиці перед цією Літургією та роздумуючи над Таїнствами перед іконою Ісуса, якого бичують та розпинають, мимовільно згадую нашу Батьківщину та її народ, що його вороги продовжують розпинати».

Проповідник зазначив, що в моменті, коли Ісус висів на хресті, Він молився. Ісус не хотів страждати, не хотів помирати, Він хотів жити:

«Та Ісус каже важливі слова: «Не моя нехай буде воля, але Твоя». І так сталося — Христос помер, але Його бажання жити здійснилося, бо на третій день Він воскрес і живе до сьогодні й житиме вічно. Ми хочемо жити, а не терпіти, ми не народжені терпіти. Людина народжена не помирати, але для того, аби жити, радіти й ділитися цією радістю життя з іншими. Не залежно від віку, професії, статусу, стану здоров’я, служіння чи нашої праці — ми є тут, аби жити».

Також Владика Микола розважив над життям та діяннями священномученика Йосафата:

«Здавалося б, чого він може нас навчити, якщо жив 400 років тому. Що можемо з цього почерпнути? Багато чого, але є одна річ, навчитися якої я нам всім бажаю — виконувати Божу Волю. Священномученик Йосафат свідомо йшов на смерть, знав що вороги чекають на нього біля виходу з храму, де він молився, і розумів, що коли вийде, солодко йому не буде. Але святий постійно перебував в молитві, а молячись, людина усвідомлює Волю Божу. Що Господь від мене очікує? Що я повинен зробити сьогодні? Лише тоді зрозуміємо своє життєве покликання, коли шукатимемо не того, що хочемо ми, а того, що Господь хоче для нас».

«Святий священномученик Йосафат віддав своє життя «щоби усі були одно». Сьогодні, вшановуючи його пам’ять та преклоняючись перед його мощами, просімо цієї ласки для нас. Ласки пошуку Божої Волі щодня у нашому житті. І тільки тоді, коли пізнаємо Божу Волю, її виконаємо, тоді будемо щасливими. Для такого щастя ми є народжені, для нього є покликані — прославляти Божу Волю щодня. Не тільки у часі посту чи перед Великоднем, але сьогодні. Не забуваймо жити цим моментом, який є тут і тепер», — закликав Єпископ-помічник.

На завершення моління Владика Микола подякував присутнім за щиру молитву, а парох храму о. Анатолій висловив вдячність Архієрею за батьківську опіку та настанови.

Відтак у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а Владика Микола уділив всім своє архієрейське благословення.

Насамкінець чувань у храмі продемонстрували театралізовану виставу про життя священномученика Йосафата, яку підготувала молодь парафії.