Бог веде нас крізь життя: як семінаристи духовних семінарій УГКЦ обрали шлях служінню Богу
Літо завжди асоціюється з теплом, сонячними днями, періодом відпусток, канікул. В той же час це одна з найгарячіших пір року для випускників шкіл та абітурієнтів: це час роздумів, хвилювань, вибору, іспитів та омріяного зарахування на подальше навчання.
Традиційно, 1 вересня по усіх закладах освіти відбуваються святкові урочистості з нагоди початку нового навчального року. В Україні уже третій рік День знань тісно переплетений з війною, повітряними тривогами, обстрілами: багато шкільних та академічних закладів освіти не зможуть відкрити свої двері для вихованців, оскільки знищені бомбами та ракетами. Серед усього болю війни знаходяться діти, студенти, які прагнуть присвятити своє життя служінню Богу та людям — вони обирають навчання у духовних семінаріях. Про це пише Департамент інформації УГКЦ.
У кожного із них був свій шлях, яким вони прийшли до цього рішення: хтось змалечку прислуговував у церкві та захотів в майбутньому продовжити своє служіння, дехто відвідував різноманітні табори чи зустрічі церковної спільноти і виявив бажання бути схожим до свого духівника, а декотрі, здобувши світську професію, зрозуміли, що будуть йти іншою дорогою. Єдине, що об’єднує усіх майбутніх священників — це віра в Бога, бажання Йому служити, служити людям та проповідувати їм Слово Боже.
«Бог всіх кличе служити Йому. Різниця лише у тому, чи ти готовий прийняти цю пропозицію і у який спосіб ти це будеш робити. Я б міг зараз бути інженером чи економістом і таким чином виконувати волю Бога. Але поки що Він приготував для мене щось інше. Напевно, часте перебування в церкві, активна роль як вівтарника, участь у молодіжній спільноті лише підсилили голос, який кликав мене почати Йому служити у такий спосіб. Думаю, це процес внутрішньої переміни рукою Всевишнього, якому я просто не намагався протидіяти», — пояснив свій вибір місця навчання семінарист Львівської духовної семінарії Святого Духа Роман Козак.
Він розповів, що бажання навчатися тут — це рішення не одного дня чи року. Ще у дитинстві, десь у віці 5-ти років, спостерігаючи за священниками, він щиро захоплювався фелоном, який був для нього «як плащ супергероя».
«Напевно, вже тоді у моєму серці загорілося бажання бути подібним на них. Але шляхи Господні незвідані і після 9-го класу я вирішив вивчати газову інженерію. З дипломом молодшого спеціаліста я не бачив майбутнього, тому вирішив навчатися у Львівському національному університеті імені Івана Франка, де здобув вищу освіту за спеціальністю „Бізнес-економіка“», — поділився Роман.
Під час пандемії та дистанційного навчання він більше часу почав проводити в церкві, вступив до вівтарної дружини храму Святих Ольги і Єлизавети, де разом з молоддю парафії відродили молодіжну спільноту, брав активну участь у житті Церкви. І вже на 3-му курсі університету твердо усвідомлював, що має бажання вчитися в семінарії.
Навчання у Львівській духовній семінарії передбачає два вступи. Спершу на підготовчий курс, де абітурієнти пишуть диктант та проходять співбесіду, адже варто продемонструвати базові знання того, як функціонує Церква: її устав, катехизмові частини, історію, розуміння текстів Старого та Нового Завітів. До вступу на підготовчий курс можна підготуватися самостійно, бо на сайтах семінарій розміщено необхідні рекомендації та рекомендована література.
У Львівській духовній семінарії навчання розпочинається 1 вересня. Окремої посвяти немає, проте є посвята підрясників, яку очолює митрополит. Цього року така подія відбудеться 5-го жовтня.
Уже в процесі навчання студенти поглиблено вивчають історію християнства та УГКЦ, Історію спасіння, устав богослужінь, богослов’я храму, історію України та інші дисципліни, знання яких при вступі на перший курс будуть вимагатися від абітурієнта.
Як згадує семінарист Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого (Тернопіль) Роман Шинглович, який готувався до вступу кілька років, «були питання з історії України та Церкви, Святого Письма, катехизмової частини, творче завдання на тему „Яким я бачу сучасного українського священника“, а під час співбесіди члени приймальної комісії оцінювали також музичні здібності абітурієнтів».
Студент Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима Іриней Бойко зазначив, що його бажання вступити до семінарії виникло ще змалечку, хоча наприкінці 9-го класу захотів здобути світську професію і так думав до 11-го класу.
«Але все ж таки я почув, що Бог мене кличе, і почав готуватись до вступу в семінарію. Мої батьки поставились до мого покликання позитивно і з розумінням, підтримували і допомагали мені», — додав семінарист.
Він рекомендує майбутнім вступникам звернути увагу на підготовку, зокрема на катехизм, літургіку та написання творів. Якщо у майбутніх семінаристів виникнуть сумніви щодо вступу до семінарії, то треба молитися і памʼятати, що якщо Бог справді їх покликав, то потрібно Йому відповісти.
Семінарист Івано-Франківської духовної семінарії імені Священномученика Йосафата Дмитро Чвиль розповів, що навчання в семінарії йому дуже подобається; одразу можна навчитися дисципліни і порядку, є чіткий розпорядок.
«Кожен ранок розпочинається з молитви і день також нею закінчується. Потім проходить саме навчання. О 20:30 год розпочинається канонічне мовчання і в семінарії настає повна тиша, яка є дуже важливою для роздумів. У семінарії дуже допомагають брати старших курсів, особливо старости, які наставляють, діляться досвідом», — додає Дмитро і зазначає, що ще планує окремо ще здобути освіту вчителя історії.
Семінарист Івано-Франківської духовної семінарії Ростислав Барбак сказав, що під час однієї з молитов до святого Йосафата «відчув поклик Бога», який спонукав його вступити в семінарію.
«Саме тоді я відчув ту іскру любові у своєму серці до Господа, який дав мені святий Йосафат. Це є чудовий приклад, як діє Господь у нашому житті», — зазначає Ростислав.
Він сказав, що відвідав День відкритих дверей в семінарії, де ознайомився з тестами, вимогами і активно почав готуватися до вступу.
Навчання в семінаріях триває 6–7 років, але є можливість продовжити здобувати освіту на вищі ступені за кордоном.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ