Блаженніший Святослав та українські єпископи взяли участь у відзначенні 100-річчя Апостольського екзархату в Греції
Другий день, 19 вересня 2023 року, Зустрічі східних католицьких єпископів Європи був позначений не лише обговоренням становища християнської сім’ї у сучасному світі та відповіді Східних Католицьких Церков на актуальні виклики, але молитовним відзначенням 100-річчя Апостольського екзархату в Греції.
Про це пише пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.
Однією із передумов вибору місця проведення Зустрічі східних католицьких єпископів Європи у 2023 році стало відзначення Апостольським екзархатом у Греції 100-річчя від дня його утворення. Про це згадав владика Мануїл Нін у своїй привітальній промові 18 вересня: «Цього року наша зустріч випадає у столітній ювілей (це було в 1922/1923 роках) з часу прибуття наших предків з Константинополя до Афін разом з єпископом Георгієм Калавасісом, який став у 1932 році першим Апостольським екзархом. Це змусило і продовжує змушувати нас серйозно замислитися над нашою реальністю як Східної Католицької Церкви в Греції, країні з переважною православною більшістю, але також країні, яку ми відчуваємо нашою з самого початку, країні, яка нас прийняла і яку ми без жодної тіні сумніву відчуваємо як свій дім і батьківщину». Далі єпископ відмітив, що за останні 50 років екзархат збагатився двома іншими етнічними і, перш за все, церковними реаліями вірними халдейської традиції з Іраку і Сирії та українськими вірними візантійської традиції. «В єдиній церковній реальності без розрізнень, без ступенів, без привілеїв, ми об’єднуємося у Христі. Ця реальність Церкви не є завжди легкою, тому що людська неміч дає про себе знати, але це реальність, справжня Церква, яку Господь будує кожного дня навіть через неміч і відданість наших власних рук», — додав він.
У другій половині дня, 19 вересня, учасники Зустрічі східних католицьких єпископів Європи відвідали резиденцію Апостольського екзархату в Афінах. Архиєрейську Божественну Літургію, у якій взяли участь 60 східних католицьких єпископів, очолив єпископ Мануїл Нін. Також участь у молитві взяли Посол України та Посол Словаччини в Греції.
Після Літургії програма продовжилася презентацією про історію Апостольського екзархату в Греції, яку підготував архимандрит Віссаріон, парох катедрального собору. У своїй доповіді, згадуючи 100-літній ювілей, він означив основні етапи становлення Апостольського екзархату в Греції.
11 червня 1911 року папським декретом Пія Х засновується Апостольський екзархат Константинополя, на чолі якого став Ісайя Пападопулос, рукоположений на єпископа у храмі Святого Атанасія в м. Римі 21 січня 1912 року. Також відкриваються дві школи для хлопців та дівчат під проводом монахинь Богородиці «Паммакарістос» та під покровом Богородиці Одигітрії, які нараховували 200–300 учнів та учениць. Через поразку Греції у війні з Туреччиною, що увійшла в історію як «малоазійська катастрофа», отці спільноти ідуть слідом за грецькими біженцями в Афіни. Негайно розпочав свою роботу інтернат Святого Івана Милосердного з внутрішньою каплицею Пресвятої Тройці. У 1930 році здійснюється побудова та відкриття будівлі на вулиці Ахарнон, де розпочинають мешкати владика Георгій Халавазіс разом з священниками та сиротами, а паралельно починає діяти семінарія.
Таким чином, у Константинополі залишається Апостольський екзархат з владикою Діонізієм Варухасом, а в Афінах у 1932 році засновується Грецький католицький екзархат на чолі з владикою Георгієм Халавазісом. З його ініціативи будується на вулиці Яковатон монастир Богородиці Паммакарістос для освіти молодих дівчат. Після завершення Другої світової війни у «Паммакарістос» переносять поранених військових. Споруда монахинь перетворюється у шпиталь під покровом Пресвятої Богородиці, що іменується «Шпиталем Божого Провидіння Паммакарістос».
Від 1947 року розпочинає працювати Дім студента «Пресвята Одигітрія», заснований отцями Іренеєм Тіпальдосом та Іваном Ламбрідісом. Протягом семи десятиліть його історії близько 5000 студентів з усієї Греції проживали саме тут.
У 1953 року під проводом сестри Марини Куманду будується у Неа Макрі, області Аттіка, дім для постраждалих від землетрусу дівчат островів Санторіні та Іонського моря. У 1959 році за дозволом Міністерства освіти та релігій відбувається перенесення храму Пресвятої Тройці з внутрішнього приміщення будівлі на вулиці Ахарнон на ділянку Грецького католицького екзархату. З цього часу його офіційна назва звучить як «католицький храм Пресвятої Тройці грецького обряду».
Святкування завершилося виступом місцевого фольклорного колективу.
Нагадаємо, що відзначення 100-річчя Апостольського екзархату у Греції відбулося у період Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, що триває упродовж 18–21 вересня у м. Неа Макрі, поблизу Афін. У цій зустрічі Українська Греко-Католицька Церква представлена чисельною делегацією. Серед владик з України участь у засіданнях беруть Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, владика Володимир Війтишин, архиєпископ і митрополит Івано-Франківський, владика Іван Кулик, єпарх Кам’янець-Подільський, владика Йосафат Мощич, єпарх Чернівецький, владика Василь Тучапець, екзарх Харківський, владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, владика Йосафат Олег Говера, екзарх Луцький, владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, владика Андрій Хім’як, єпископ-помічник Київської архиєпархії, владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії, владика Максим Рябуха, єпископ-помічник Донецького екзархату. Також долучилися владики із Західної та Центральної Європи: владика Кеннет Новаківський, єпископ Єпархії Пресвятої родини із осідком у м. Лондон (Великобританія), владика Володимир Ющак, єпарх Вроцлавсько-Кошалінський, владика Аркадій Трохановський, єпарх Ольштинсько-Ґданський, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії, владика Гліб Лончина, апостольський адміністратор Паризької єпархії Святого Володимира Великого, владика Іриней Білик, канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ