26 лютого 2024 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав урочисто проголосив початок беатифікаційного процесу кардинала Любомира. Отець Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, голова Постуляційного центру беатифікацій та канонізацій УГКЦ, пояснює, що таке беатифікаційний процес, які його етапи, скільки часу він триває. А також нагадує, хто вже проголошений блаженним в УГКЦ, які процеси зараз відбуваються та на якому вони етапі.

Про це розповідає Департамент інформації УГКЦ.

— Що таке беатифікаційний процес, яка його мета і як він розпочнеться для патріарха Любомира?

Відповідно до інструкції Апостольського престолу щодо проведення розслідування «Mater Sanctorum» («Мати святих» (МС)) процеси беатифікації та канонізації мають на меті зібрати докази, щоб здобути моральну певність щодо геройської практики чеснот, мучеництва або жертви життя за віру слуг Божих, слава святості яких засвідчена у громаді, що хоче розпочати цей процес (пор. МС, § 2, арт. 1).

— Кого Церква може беатифікувати і за якими ознаками?

Є три шляхи процесу прослави святим: визнання мучеництва, геройська практика чеснот і з 2017 року Папа Франциск виділив шлях жертви життя за віру.

Беатифікувати можна вірного католика, мирянина, ченця чи священнослужителя, який втішається славою святості чи мучеництва, який, наслідуючи Господа нашого Ісуса Христа, пожертвував своїм життям в акті мучеництва (пор. § 1, арт. 4). Правильник постулятора акцентує, що поширена серед значної частини громади вірних слава святості, життя чеснот і смерті є основою для початку беатифікації слуги Божого, де він практикував богословські й моральні чесноти або зазнав смерті з ненависті переслідувача до його віри (§ 2, арт. 5).

— Як розпочинатиметься беатифікаційний процес у випадку патріарха Любомира?

Якщо ставиться за мету довести славу святості слуги Божого Любомира, то розслідування буде потрібно проводити шляхом збору доказів як свідків життя, так і вивчення документів про весь період життя, геройську практику чеснот та славу знаків його заступництва, через які Господь Бог немов вказує на Своє благовоління у ньому через надзвичайні оздоровлення чи інші випадки надзвичайного заступництва.

У випадку кардинала Любомира відбудеться розслідування щодо визнання геройської практики чеснот. Для цього потрібно зголошувати постуляторові свідків життя і чеснот, які могли б посвідчити геройську практику його чеснот (арт. 31–32).

Позивач або актор, у випадку патріарха Любомира — це Київська архиєпархія в особі Блаженнішого Святослава, постулює справу, яка розслідується щодо слуги Божого, і бере на себе моральну й матеріальну відповідальність за неї.

У ролі позивача справи, можуть виступати єпархіальний єпископ з уряду (ex officio), юридичні особи, як-от єпархії, структури, прирівняні до них юрисдикційно, парафії, інститути богопосвяченого життя, спільноти апостольського життя, або церковні і/чи мирянські обʼєднання вірних, визнані церковною владою. А також фізичні особи або будь-хто, хто належить до народу Божого, лиш би він міг забезпечити просування справи на її єпархіальному та римському етапах. Юридична чи фізична особа стає позивачем справи через нотаріальний акт. Єпископ визнає його після того, як переконається у здатності юридичної чи фізичної особи взяти на себе зобов’язання, що випливають із ролі позивача (пор. арт. 9–11).

— Скільки часу займає ця процедура, коли патріарх Любомир може бути проголошений блаженним в УГКЦ і як ми можемо цьому послужити?

Час залежить від багатьох чинників. Найперше — людського. Що більше людей постулятор задіє у працю історичної комісії й аналізу богословської спадщини та збору свідчень під присягою перед церковним Трибуналом, то швидше буде зібрано й опрацьовано необхідні матеріал і швидше пройде єпархіальна стадія збору свідчень. Опрацювання всіх архівів, де жив слуга Божий, та верифікацію документів не можуть проводити звичайні працівники архівів, а лише призначені на цей уряд фахівці-історики, які творять комісію, щоб не виникало жодних сумнівів щодо автентичності. Це доволі кропітка процедура. Всі зібрані матеріали потрібно перекласти мовою Дикастерії у справах святих і передати до Рима. Далі все залежить від того, скільки часу займе аналіз positio і праця істориків та богословів у Ватикані, де розглядаються сотні справ із прослави святих.

— Чим і як ми можемо послужити цьому процесу?

Ми повинні бути його активними учасниками через складання ґрунтовних свідчень про власний досвід спілкування з патріархом і через молитву та прохання до Господа Бога про його заступництво. Такі свідки мають зголоситися до постулятора, який складе їхній список, а свідчення, дані під присягою, якнайшвидше заслухає Трибунал, номінований єпископом ординарієм, у компетенції якого чувати над веденням процесу беатифікації.