Під час зустрічі Предстоятель звернувся до родин захисників із батьківським словом підтримки, а також розповів про можливості й зусилля, які докладає Українська Греко-Католицька Церква для звільнення захисників України з російського полону ще від 2014 року і до сьогодні. Блаженніший Святослав запевнив присутні родини в молитовній підтримці зі сторони Церкви, а також особисто пообіцяв, що буде зроблено все можливе, аби знайти рідних і близьких цих людей. І закликав їх віддати своїх рідних у Божі руки, а найголовніше — за жодних обставин не опускати свої рук. Про це розповідає Департамент інформації УГКЦ.
На початку зустрічі організатори, серед яких координаторки Центру Уповноваженого зі зниклих безвісти на Київщині Анастасія Голішевська та на Львівщині Марія Петришин, подякували Блаженнішому Святославові за те, що він із відкритим серцем приймає родини полонених захисників у своїй резиденції, а також наголосили, що від 2014 року вони постійно відчувають підтримку Глави й духовенства УГКЦ.
«Ми всі мріємо про перемогу, а я ще мрію про те, аби після цієї перемоги ми були разом, цілими родинами. Ця ніша, яку нам дав Бог, дуже складна. На сьогодні кількість заручників і безвісти зниклих зростає. Дякуємо, що Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій та Блаженніший Святослав звертаються до світової спільноти з проханням про підтримку в цьому питанні, а також постійно його піднімають на міжнародному рівні», — сказала Анастасія Голішевська.
Глава УГКЦ найперше подякував родинам за зустріч. «Мені дуже приємно вас усіх бачити, подивитися у ваші заплакані очі, навіть разом із вами поплакати, розділити ваш біль. Я хочу сьогодні вас обійняти і висловити пошану до вашого страждання, до терпіння, яке ви переживаєте», — зазначив Предстоятель.
Патріарх розповів, що Українська Греко-Католицька Церква, як Мати й Учителька, ще з 2014 року в різний спосіб супроводжує та підтримує своїх дітей: як хлопців, які на передовій, так і їхніх дружин, матерів, дітей, що залишаються вдома.
Для полонених, зазначив він, найважливіше знати, що його рідні не зламалися, а борються за них і продовжують жити, бо ворог щодня намагається їх зламати, переконати, що вони нікому непотрібні й забуті.
Глава УГКЦ, розповідаючи сім’ям військових полонених про те, як УГКЦ допомагає у їх поверненні, запевнив, що Церква ніколи з цим болем їх сам на сам не залишить.
«Найперше, коли отримуємо списки полонених чи зниклих безвісти, ми за них молимося. Ми приймаємо їх як списки тих, за кого подають на Службу Божу. Далі я передаю їх у руки Папі Франциску, просячи Бога, щоб також взяв їх у свої руки. Минулого тижня передав особисто Папі список з 41 іменем медиків. Більшість із них були в Маріуполі, в Азовсталі», — розповів Глава Церкви.
Також він нагадав про двох священників УГКЦ, які перебувають у полоні вже четвертий місяць. Ба більше, про них нема жодної інформації, окрім того, що їх щодня піддають тортурам.
«Особисто вам обіцяю, що все, що ми можемо по-людськи зробити, ми зробимо, аби знайти ваших рідних і близьких. Решту віддаймо в руки Божі! Молімося, працюймо, стукаймо, ніколи не опускаймо рук! Я би так хотів із вами зустрітися в один день разом із вашими синами та чоловіками і подякувати Богові за їхнє повернення. Важливо крок за кроком кувати нашу спільну перемогу, незважаючи на біль та розпач», — додав Блаженніший Святослав.
Опісля жінки мали можливість розповісти Блаженнішому Святославу історії своїх полонених дітей чи чоловіків, серед яких прозвучала про зниклу безвісти дівчину. А мама полоненого сина з Бердянська поділилася історією про обставини життя у місті, яке окупували російські загарбники, а також своєю історією навернення до Бога. Жінка переконана, що на цих територіях необхідна українська Церква, яка би дарувала людям зустріч із Богом, щоби вони могли постійно перебувати з Богом і в Бозі.
Родини мали можливість передати Главі Церкви списки й інформацію про своїх рідних.
Наприкінець вони отримали від Блаженнішого Святослава його авторські книги, батьківські обійми та благословення.
Закінчилася зустріч спільною молитвою за Україну.