У Страсну п’ятницю, 18 квітня, вірні та духовенство парафії Різдва Пресвятої Богородиці м. Івано-Франківська зібралися в храмі, щоб в особливий спосіб піднести свої молитви до Ісуса Христа, що спочиває у Плащаниці, беручи участь у вечірніх чуваннях. Акафіст до Страстей Христових очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Молитовне дійство розпочалося Єрусалимською утренею — зосередженою молитвою, тишею та роздумами, які допомогли духовно пройти шляхом Христових Страстей.

Опісля вірні розважали над стражданнями Спасителя в інструментальному супроводі, що сприяло глибшому зануренню в атмосферу Голгофи. Згодом учасники чувань мали нагоду роздумати над Божим Словом, після чого о. Віталій Сенько, сотрудник парафії, виголосив духовну науку для всіх присутніх.

Далі лунала Ісусова молитва, а кульмінаційним моментом стала молитва Акафісту до Страстей Христових, яку очолив Владика Микола.

Опісля молитви Архиєрей звернувся до духовенства та вірних із глибоким словом, наголошуючи на подіях, що відбулися понад дві тисячі років тому в Єрусалимі:

«Біля такого прекрасного, прибраного чудовими квітами з гарними ароматами весни, нам є легко вшановувати нашого мертвого Спасителя, але якби ми могли перенестися у тодішню реальність до Єрусалиму, а радше — за його межі, тоді, можливо, наша молитва була б іншою. Зрада учнів, відречення Петра, бичування, хресний хід, смерть, темрява. Здається, на цьому все закінчується…»

Також Владика згадав про особливу зміну погоди цього дня як знаковий досвід для глибшого пережиття Страсної п’ятниці:

«Страсна пʼятниця. Господь навіть через кліматичні умови допомагає нам краще пережити цей день. Ми знаємо добре, що історія спасіння не закінчується цього дня, вони закінчується у неділю вранці, коли Христос виходить з гробу, зʼявляється своїм учням, кажучи “Мир вам”».

На завершення звернення Владика подякував душпастирям парафії за добру ініціативу чувань біля Гробу Господнього та побажав усім зосередженості, духовного миру й глибокого внутрішнього досвіду пережиття Христового Воскресіння.

Відтак о. Микола Шиманський, парох парафії, щиро подякував Владиці за натхненне слово. Священнослужитель закликав всіх присутніх не втрачати звʼязок із Господом, а спілкуватися з Ним й все глибше пізнавати Творця.

Після звернень у храмі тривала спільна молитва вервиці до Божого милосердя. Духовні піснеспіви створювали молитовну атмосферу тиші й миру. Покаяльна вервиця стала заключним молитовним акордом перед спільним зверненням до Бога, яким вірні завершили вечір чувань.