«Через духовне життя, у якому діє Дух Святий, можемо наблизитися до розпізнання волі Божої. Сам Ісус, коли вчив молитися, вставив оту фразу: “нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі”. Тому розважмо собі, чи я розпізнаю Божу волю у моєму житті, Який мене сотворив, мене спас і хоче бачити у Божому Царстві?». Про це сказав о. Євген Станішевський під час однієї зі своїх духовних наук у рамках проведення четвертого туру реколекцій для священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Під час духовних вправ, які відбуваються з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина у стінах Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата, пресвітери мають змогу відновити свій дух, щоб з новими силами продовжити душпастирське служіння у Христовому винограднику.

Реколекції проходять у ключі євангелізації та містять у собі Божественну Літургію, богослужіння церковного правила, духовні вправи, розважання, ділення душпастирським досвідом й молитву за Україну.

Провідником реколекцій став прот. ліц. Євген Станішевський, викладач Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету та духівник Львівської духовної семінарії Святого Духа. Духовні науки, які виголошує душпастир, сформовані на основі уривка із Євангелії від Марка 5:1-20.

У вівторок, 21 січня, під час ранкової Божественної Літургії, яку очолив о. Анатолій Козак, протопресвітер Голинського протопресвітеріату, о. Євген роздумував із духовенством над євангельським уривком:

«У сьогоднішньому уривку євангелист Марко розповідає про зустріч Ісуса із двома категоріями людей. До нього приступили фарисеї і, спокушаючи, спитали Його. Марко зазначає, що людині є властиво рухатися у руслі, завданому спокусником, навіть коли вона є провідником народу. Для спокусника немає різниці, кого обдурити, тому що він є найхитріший. Фарисеї хочуть спокусити, вони не бажають знати правди. Бо коли людина хоче пізнати правду, вона не спокушає, а дізнається про неї».

«Святе Письмо є тим, що вказує людині правильну поведінку. Але як я читаю його? Бо Святе Письмо читали фарисеї та садукеї, але Ісус пояснював його в іншому ключі, який передав учням. Візьміть до прикладу фарисея, який став апостолом народів — Павла. Взявши собі за основу кінець 21 глави Книги Второзаконня, він прийшов до висновку, що Ісус з Назарету не може бути Христом. Проте згодом він пізнає правду і розуміє хибність своїх висновків», — зазначив реколектант.

На завершення проповідник мовив: «Коли фарисеї розмовляли з Христом, учні просто слухали. Проте згодом вже на самоті знову спитали Його те саме, не очікуючи іншої відповіді. Але чітко розуміли, що є дві позиції. Ісус не каже, яку позицію вибирати, а каже як було в основі, коли Бог створив світ. Людина ж сама вибирає дійсність: або чинити волю Божу, або чинити волю свою».