«Радуйтеся завжди в Господі; знову кажу: Радуйтеся!

Хай лагідність ваша буде

відома всім людям. Господь близько»

(Фил. 4, 4-5)

Преосвященним Владикам, всесвітлішим та всечесним отцям, преподобним монахам та монахиням, возлюбленим братам і сестрам у Христі Івано-Франківської Митрополії УГКЦ

Христос Рождається! Славіте Його!

Дорогі в Христі!

«Ось діва матиме в утробі й народить сина, і дасть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог» (Мт. 1, 23). Євангелист Матей цими словами вказує нам на зміст події Різдва Христового: Господь виконує свою обітницю, стаючи людиною, Він не залишає людство самотнім. Всевишній дає кожному з нас надію на спасіння, блаженство тих, які Йому довіряться, надію, яка не згасає, надію на божественний супровід у нашій життєвій подорожі.

Напередодні Різдва ми маємо гарну традицію: облаштовувати вертепи і прикрашати ялинки у наших домівках та парафіяльних храмах. Щоразу, споглядаючи на вертеп, який вселяє надію, ми поринаємо у двотисячолітню історію народження Спасителя, яке сталося в маленькому містечку Вифлеємі, в убогій стаєнці, серед простого люду. Учасники цього вертепу – звичайні, прості люди. Саме у своїй простоті вони передають нам надію: Марія, Йосиф, пастухи засвідчують нам, що єдиним запевненням нашого спасіння є уповання на Бога. Місце та обставини народження Ісуса символічно вказують нам на те, яким зраненим є цей світ. Господь любить нас усупереч нашій гріховності й прагне нашого спасіння, бо Він – Еммануїл, тобто «Бог, Який завжди поруч». Чим більше ми наближаємося до Господа, тим більше наповнюємося Його животворчою силою, а наше життя набуває справжнього змісту.

Тому, дорогі в Христі, відчиненням Святих Дверей у базиліці св. Петра, а також у нашому архікатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового та відпустовому патріяршому місці у Крилосі, 29 грудня ми розпочнемо Ювілейний рік, який триватиме до 6 січня 2026 року Божого і який, за словами Папи Франциска, буде «Святим роком, сповненим надією, яка не згасає, надією в Бозі».

Уже третій рік повномасштабної кровопролитної війни ми не втрачаємо уповання на всемогутнього Господа. І в холодні окопи, і в лікарняні палати, і в темряву тюремних мурів до наших героїв-воїнів приходить Божественне Дитя за посередництвом дитячого малюнка чи привітання, розмальованого в укритті, школі чи садочку, маленького вертепу, переданого родичами чи волонтерами. Таким чином і на передовій лунають слова ангела: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю усього народу: Сьогодні вам народився у місті Давидовім Спаситель – Христос Господь» (Лк. 2, 10-11). Керовані хоробрістю та надією, наші воїни самовіддано захищають Батьківщину Україну від російського ворога, агресія якого не припиняється. Тож огорнімо своєю любов’ю родини українських захисників та захисниць, а особливо тих, чиї найрідніші віддали своє життя за нас чи перебувають у полоні.

Коли ми втомлені, скривджені та знеохочені, пам’ятаймо: Бог присутній у нашому болі і переживає його з нами. Господь приходить перемінити цей світ, щоб ми відчули Його близькість, яка являється світочем віри, надії й любови, віри в новонародженого Ісуса, яка дає нам упевненість, що ми ніколи не будемо покинутими.

Тому несімо полум’я надії пораненим, медикам, рятувальникам, волонтерам. Згадуймо в молитві протягом усього Ювілейного року наше доблесне воїнство, капеланів, нашу молодь, учителів, правоохоронців та українську владу. Розділяємо радість Різдва Христового з владиками Івано-Франківської Митрополії, священниками, богопосвяченими особами, семінаристами, катехитами та всіма вірними.

У цей світлий празник Господнього Різдва піднесімо наші серця у молитві до новонародженого Спасителя, даруймо надію всім, хто розчарований, віру – тим, хто зневірився, любов – тим, хто її не відчуває.

Просімо Пресвяту Родину, яка першою схилилася в молитві перед Дитятком Ісусом, дарувати нашій багатостраждальній Батьківщині Україні та кожному з нас справедливий мир, перемогу та припинення війни. Нехай у кожну українську домівку завітають різдвяна радість і щастя.

Христос Рождається! Славіте Його!

† Володимир ВІЙТИШИН,
Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ

Дано у престольному граді Івано-Франківську при архікатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового 20 грудня 2024 року Божого, в день передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа; св. свщмч. Ігнатія Богоносця.