Про це зазначає пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ.
Під час богослужіння Митрополиту Володимиру співслужили Владика Василій Івасюк, Єпарх Коломийський, Владика Петро Голіней, Єпископ-помічник Коломийської Єпархії, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії, а також численне духовенство Митрополії.
Після євангельських читань о. Володимир Білослудцев, протопресвітер Коломийського протопресвітеріату, зачитав лист Блаженнішого Святослава Шевчука, Отця і Глави УГКЦ, в якому йшлося:
«Часи, у які служив владика Павло, не завжди були радісні. На долю цього єпископа випали важкі обставини життя переслідувань і гонінь. За свою цілковиту відданість справі проповідування Євангелія кілька разів відбував покарання в радянських вʼязницях і поневірявся по концтаборах. Владика-ісповідник своїм життям неначе відтворив Друге послання апостола Павла до коринтян: “…Тричі киями мене бито, раз каменовано… день і ніч перебув я в безодні. У подорожах часто… у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині… у небезпеках від братів неправдивих; у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі! Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка – журба про всі Церкви!” (11:25-28)».
«Владика Павло Василик чимало потрудився і для відновлення та розбудови Церкви після легалізації, промовивши до Божого люду: “Час збирати каміння” (Проп. 3, 5) – відновлювати храми, каплиці та монастирі, вчитися жити і молитися в рідній незалежній державі. Видимим знаком його служіння є сьогодні ошатний катедральний собор Коломийської Єпархії, будівництво якого він розпочав, і після своє смерті спочив у його підніжжі», — зазначив у своєму листі Предстоятель УГКЦ.
Після заупокійної Літургії Митрополит Володимир Війтишин висловив вдячність єпископам, духовенству, вірянам, а також родичам ісповідника віри, які прийшли до собору вшанувати його памʼять.
Далі Архієпископ зачитав короткий історичний нарис з життя Єпископа Павла Василика, у якому згадувалося його походження, освіта, свячення, душпастирська діяльність, увʼязнення та боротьба за вихід УГКЦ з підпілля.
Відтак усі разом вийшли на подвірʼя Катедрального собору, де спільно відслужили панахиду перед могилою спочилого Архієрея.
Більше про життя та діяльність Владики Павла Василика за цим покликанням.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ