«Коли приходять якісь труднощі, виникає питання, як повестися, що зробити, до кого податися за порадою, як поступити, просто втекти й нарікати, обвинувачуючи когось? Чи смиренно стати перед образом у присутності Доброго Пастиря — Ісуса Христа і слухати Його навчання і Його Слова? Роздумаймо, а як би повівся святий Йосафат в той момент, що б він сказав, чи, можливо б, промовчав?». З таким закликом до семінаристів та духовенства звернувся Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, під час Архієрейської Божественної Літургії у вівторок, 12 листопада, у рамках відзначення храмового празника Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата.

«Інколи ми чуємо, як люди, висловлюючись про якогось вчителя чи лікаря, кажуть, він є добрий лікар, він є добрий вчитель. У цьому терміні “добрий” не мається на увазі лише професійні здібності й навички, але тут також вкладається доброта, лагідність, милосердя, любов, з якими характеристиками ця людина виконує своє покликання чи свою професійну діяльність», — такими словами розпочав свою проповідь Владика Микола.

«Сьогоднішнє Слово Боже говорить нам про Доброго Пастиря. Так себе називає Христос. Він є Добрим Пастирем, бо знає кожного на ім’я. Він є зі своїм стадом, як каже Папа Франциск: “Він навіть пахне цим стадом”. Він є добрим пастирем, бо життя Своє віддає за овець Своїх»

За словами проповідника, у світському розумінні пастир має за обов’язок робити все, щоби жодна овечка не пропала, а Давид каже про себе: «Коли я пас вівці, інколи нападали леви й ведмеді, і тоді мені доводилося із пащі витягати овечку».

«У Христовій Церкві ми маємо багато пастирів. Ви, дорогі брати-семінаристи, готуєтеся бути пастирями, ви є до цього покликані. Тут, у стінах цієї семінарії, ви розпізнаєте це покликання. Бути пастирями, але якими пастирями? Маємо різних пастирів. Кожен має свої таланти, обдарування, харизми, але також є зі своїми слабкостями. Добрий пастир життя своє дає за овець. Бо його покликанням є дбати про добро і життя своїх овець. Натомість наймит, коли приходить небезпека для овець, найперше, про що він дбає — про своє добро і спасіння, про своє виживання. Він не дбає про овець, бо він наймит, він працює, заробляє, а в момент небезпеки для нього пріоритетом є втеча від небезпеки. Добрий же пастир життя кладе за своїх овець», — наголосив Єпископ.

Як мовив Владика, сьогодні ми вшановуємо покровителя семінарії — священномученика Йосафата, який був добрим пастирем, він був зі своїми людьми, зі своїми священниками.

«Він був із своїми співбратами-монахами не тільки в моменти храмових празників, не тільки в моменти радості, але особливо в небезпечних моментах, в небезпечних до такої міри, що треба було життя своє віддати. І він це зробив. Він це зробив, бо він доростав до цього в близькій молитві із Добрим Пастирем, Ісусом Христом», — додав він.

«Набираймося доброти від Ісуса Христа, щоби, досвідчивши її у власному житті, ми могли нею ділитися вже тепер, а пізніше — в душпастирському служінні. Вшановуючи священномученика Йосафата, молімося до нього, призиваймо його заступництва, щоби ми не піддалися небезпеці, бути “наймитами”, “заробітчанами”, але були добрими пастирями. Вшановуймо святого Йосафата, який віддав своє життя з любові до Бога, з любові до Церкви, і з любові до народу», — мовив на завершення Владика Микола.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ