«Христос іде як переможець смерті», — Митрополит Володимир у 100-літньому храмі села Старі Кривотули
У неділю, 10 листопада, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив архіпастирський візит у парафію святого Архистратига Михаїла, що у селі Старі Кривотули, Тисменицького протопресвітеріату, з нагоди 100-літнього ювілею храму.
На церковному подвір’ї Владику вітала чисельно зібрана парафіяльна громада, молодь, духовенство та представники влади.
Пізніше всі присутні вирушили до храму, де відбулася Архієрейська Божественна Літургія, у часі якої Митрополиту Володимиру співслужили парох парафії о. Михайло Мельник, сотрудник о. Ігор Пилипчук, протопресвітер Тисменицького протопресвітеріату о. Роман Микієвич, протопресвітер Боднарівського протопресвітеріату о. Ігор Гаврилів, а також чисельно зібрані душпастирі Івано-Франківської Митрополії УГКЦ.
Звертаючись до вірних із проповіддю, Архієпископ роздумав над недільним Євангеліє, яке розповідає про подію, коли Ісус Христос зі Своїми учнями і гуртом людей доходив до Наїну. У цей час мешканці міста виносили єдиного мертвого сина вдови. І от, перед міською брамою зустрілись дві групи людей. Господь, як свідчить апостол Лука, «доторкнувся» до мар, щоб ті, що несли покійного, зупинилися, й словами «Не плач», заспокоїв вдовицю. Божественний Спаситель звернувся до її сина: «Юначе кажу тобі, встань» (Лк. 7:1) і «Мертвий, піднявшись, сів і почав говорити».
«Великий страх охопив серця людей і вони почали славити Бога: “Великий Пророк з’явився між нами, і Бог відвідав народ Свій”. “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені”, — сказав Ісус Христос. Спаситель приходить на допомогу людині, рятуючи від самої смерті. Христос іде як переможець смерті», — відзначив проповідник.
А відтак мовив: «“Не плач”, — такими словами Господь звертається сьогодні до кожної матері, яка втрачає дитину. “Не плач”— це проповідь тим, хто втрачає найдорожчих у цьому житті людей. “Не плач”, тому, що воскресне твій син, твоя мати, твої брати та сестри. “Не плач”, тому що всі ми колись помремо, але воскреснемо у Господі. “Не плач”, бо прийде час коли Господь Бог “витре кожну сльозу” з очей людських».
«Багато випробовувань у житті здаються нам безнадійними, але ми забуваємо про одне: про присутність і допомогу Ісуса Христа. Навіть у час найбільшої життєвої кризи, саме у Ньому ми можемо бачити джерело надії і не тільки відчути Його, але й перейнятися свідомістю того, що в Христі немає нічого неможливого. Тож готуймо свою душу для вічності, спішімо, допоки живі, пройти земний шлях в щирому покаянні, правдивій любові й глибокій подяці Господу. Просімо, щоб Спаситель оберігав нас у цій земній мандрівці, а в призначений час прийняв у Царство Небесне, приготовлене тим, хто любить Його», — закликав Митрополит Володимир.
Відтак Архієрей привітав парафіяльну родину із знаковим днем у житті храму — відзначенням його століття. Владика Володимир пригадав часи лихоліття, які довелося пройти святині, й закликав вірних продовжувати дбати про свою батьківську церкву.
Опісля моління відбулося вручення Патріаршої грамоти пароху о. Михайлу Мельнику. У свою чергу, Архієпископ Івано-Франківський вручив сотруднику парафії о. Ігорю Пилипчуку нагороду за ревне служіння — золотий хрест із прикрасами.
Згодом Митрополичими грамотами нагородили жертводавців та всіх, хто активно працює задля процвітання парафії.
Надалі о. Михайло подякував Владиці Володимиру за постійну батьківську опіку й турботу, а також розповів присутнім історію святині.
Відтак слово мала голова міста Тисмениця Тетяна Градюк, яка вручила подяку Митрополиту Володимиру за вагомий внесок у розвиток та утвердження духовності на Прикарпатті, а також з нагоди 65-літнього ювілею. Подякою міського голови також нагороджено парафіян храму — за єдність та згуртованість, щиру молитву та допомогу українському війську.
Насамкінець у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а Митрополит Володимир уділив присутнім архієрейське благословення.
Завершилося дійство святковим мируванням.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ