«Стараймося з радістю та відкритим серцем приймати все те, що Господь Бог нам дає, тоді станемо учасниками небесного весілля, учасниками спілкування з нашим Творцем». Про це сказав Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, у неділю, 29 вересня, під час візиту у парафію Перенесення мощей св. Миколая села Замулинці, Коломийської Єпархії.

Душпастирський візит Владика Микола здійснив на запрошення Єпарха Коломийського Владики Василя Івасюка. На подвір’ї святині Єпископа-помічника урочисто вітали діти, молодь та парафіяльна громада.

Відтак відбулася Архієрейська Божественна Літургія, у часі якої Владиці Миколі співслужили парох храму о. Ігор Горук та чисельно зібрані душпастирі Коломийської Єпархії УГКЦ.

Звертаючись до вірних із проповіддю, Єпископ зауважив, що читаючи у Святому Письмі розповіді про науку Ісуса Христа, ми не завжди все добре розуміємо. Адже Господь проповідував іншою мовою, в іншій країні, в інших обставинах, в іншій культурі та в іншому середовищі. Його сучасникам не важко було збагнути, що Він хотів їм донести, а ми маємо добре поміркувати, щоб зрозуміти, що хотів сказати Христос.

«Притчу про весілля, яке було не звичайною забавою, а святом в домі царя, Господь починає так: “Царство Небесне подібне до… ”  і оповідає про весілля тих часів. Ми чуємо, що деякі гості не прийшли, коли настав відповідний час. Виникає запитання: у чому їхній гріх? Весілля сина царя — це особлива подія. Отримати запрошення від самого царя — не буденна річ. Злегковажити таким запрошенням означає не тільки позбавити себе почесті, це поважний промах», — мовив проповідник.

Роздумуючи далі над словами Євангелія, Архієрей додав, що згодом цар запросив інших людей, так весільна зала наповнилася, було багато людей, які прийняли запрошення: «Коли ж, цар прийшов і подивився на присутніх, то побачив чоловіка, який зробив дещо таке, що господареві не сподобалося. Нам, можливо, далі знову не повністю зрозуміло, про що йдеться, що злого зробив той чоловік — він же прийняв запрошення й прийшов. Однак слід знову взяти до уваги специфіку тих часів».

Владика Микола зауважив, що тоді, якщо когось запрошували на весілля, то посилали йому весільний одяг. Це була загальноприйнята форма запрошення. А чоловік, про якого було згадано вище, злегковажив цією умовою. Хоч він, як усі інші, також одержав весільний одяг разом із запрошенням на торжество, але не вдягнувся відповідно, не прийняв дару царя:

«Думаю, що тепер нам буде легше зрозуміти зміст притчі, яку розповідає Господь. Ісус Христос каже: “Царство Небесне — як те весілля” і розвиває свою науку. Що Господь хоче нам сказати? Царство Небесне — не є царством у розумінні якоїсь політичної структури чи держави. Це присутність Господа Бога, передусім через особу Ісуса Христа. А що означають слова: “Будьте готові, бо Царство Боже вже настало”? Йдеться про те, що ми маємо прийняти Христа. Це дуже важлива наука, бо Небесний Отець, Який на різний лад нас щедро обдаровує, дає нам як найбільший дар Свого Сина, що є нашим Учителем і Спасителем. Ісус Христос каже: якщо ви розумієте, що таке Царство Боже, якщо хочете його прийняти, то прийміть Божий дар».

«Ця наука не втратила своєї актуальності: вона була важлива дві тисячі років тому і не менш важлива сьогодні. Подумаймо, що Господь Бог нам дає, і будьмо готові це прийняти. Божі дари можуть мати різну форму, інколи таку, яка може видаватися нам незручною й невигідною, але якщо вони походять від Небесного Отця, то є для нас добрими та корисними. Стараймося з радістю та відкритим серцем приймати все те, що Господь Бог нам дає, тоді станемо учасниками небесного весілля, учасниками спілкування з нашим Творцем», — закликав Єпископ-помічник.

Опісля Літургії Владика Микола здійснив Чин благословення дітей. Відтак відбулося освячення оновленої каплиці на честь первомученика Степана та новомучеників України.

На завершення молінь відслужили панахиду за всіх Героїв України, які віддали своє життя у мужній боротьбі за правду та волю майбутніх поколінь. Також до присутніх звернулася мати загиблого Воїна, яка поділилася своїми переживаннями та закликала не забувати про високу ціну свободи.

Згодом відбулася урочиста програма, приурочена пам’яті українських Захисників і Захисниць. Насамкінець присутні молилися духовних гімн «Боже Великий, Єдиний», благаючи у Господа переможного миру для нашої Батьківщини.