Паломники з різних куточків України взяли участь у XXIX Міжнародній прощі вервиці у Погоні
Упродовж двох днів, 21-22 вересня, у Монастирі Успіння Матері Божої ЧСВВ, що у Погоні, відбувалася XXIX Міжнародна проща вервиці у намірі за мир в Україні, перемогу у війні та за всіх українських військовослужбовців.
Із самого ранку, 21 вересня, чимало паломників із різних куточків області вирушили у пішу прощу до Цариці Покуття, під час якої безупинно молилися до Пресвятої Богородиці у власних намірах й за нашу Батьківщину.
Участь у прощі взяла велика кількість священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії та інших єпархій УГКЦ, спільнота Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата, отці-василіяни з різних куточків України.
«Вже 29-ий рік ця проща збирає прочан з цілої України, а також із-за кордону. Під час війни молитва на вервиці має стати нашою особливою зброєю. У стіп чудотворної Погінської ікони Матері Божої у наміренні за перемогу над ворогами, за наших Захисників та Захисниць, особливо за зцілення поранених, визволення полонених, віднайдення безвісти зниклих», — зазначив о. Терентій Цапчук, ігумен монастиря Успіння Пресвятої Богородиці о. Терентія Цапчука, ЧСВВ.
Прибувши до Погоні, учасники пройшли реєстрацію, а відтак відбулося урочисте винесення чудотворної Погінської ікони Матері Божої.
Згодом тисячі паломників мали змогу заносити свої прохання на молебні до Богородиці, а опісля прочани провели співану вервицю із розважаннями радісних таїнств.
Програма прощі продовжилася Хресною дорогою та свідченням про молитву на вервиці гостей з Меджугор’є.
Кульмінацією першого дня паломництва стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Дмитро Григорак, Єпарх Бучацький, у співслужінні ігумена монастиря Успіння Пресвятої Богородиці о. Терентія Цапчука, ЧСВВ, духовенства Архієпархії та ієромонахів ЧСВВ.
Звертаючись у своїй проповіді до вірних, Єпископ роздумував над постаттю Пречистої Діви Марії:
«Ця Міжнародна проща вервиці співпала із днем віддання празника Чесного і Животворного Христа Господнього. Погоня, хоча є паломницьким центром до Пречистої Діви Марії, є найперше місцем Ісуса Христа. Але сам Господь посвятив це місце Своїй Матері! Матір Божа не є богинею, Вона самостійно не робить чуда, але сам Бог через її прохання й молитви робить те, що Вона просить».
«Сьогодні ми просимо про мир в Україні. Але питання, чи всі про це молимося? Щоб Господь вислухав наші прохання, маємо всі разом та одночасно молитися за справедливий мир та перемогу. Просімо, щоб Бог переміг у цій страшній війні, адже лише Він може перемогти будь-яке зло у світі!» — мовив проповідник.
Завершився перший день співаними вервицями зі світлими та страсними таїнствами.
Наступного дня, у неділю, Архієрейську Божественну Літургію очолив Владика Йосафат Говера, Екзарх Луцький, у співслужінні численно зібраного духовенства.
Під час богослужіння Архієрей звернувся до вірних зі своєю проповіддю, роздумуючи про стосунки людини з Богом:
«Нам часто здається, що наша мандрівка до Небесного Єрусалиму — а всі ми туди йдемо — відбувається на самоті. Ніколи не маємо забувати, що з нами поряд завжди є Господь Бог. Але чи ми Його зауважуємо у різних обставинах життя, часом і в труднощах та випробуваннях? Чи ми будуємо з Ним наші взаємини?»
Відтак Архієрей продовжив: «Ось ми чули притчу про виноградарів. Христос в образі тих виноградарів представляє людей, які мають своє відношення до інших. Ця притча показує історію спасіння, вона відображає багато століть очікування Месії, діяльності пророків, які приходили, щоб постукати до людського серця й навернути до Бога. І врешті ця притча є про самого Ісуса Христа, Якого як сина-одинака вивели за виноградник і убили».
«Попри відвернення людини від Бога, Господь не зневірюється в людині, Він хоче бути присутнім у житті кожного з нас. Але де ж тобі Бог? Він є в серці людини, Він промовляє до нас у голосі нашого сумління. Часто нас мучить сумління: таким чином Господь хоче нас стримати від гріха й допомогти прийняти виважене і мудре рішення! Бог є у читанні Слова Божого. Біблія — це живе життя, це “їжа” на щодень та путівник у нашій мандрівці. Бог є у наших відносинах із ближніми: “Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших — ви Мені зробили» (Мт 25:40) — так говорить Христос. Бог є там, де ми звершуємо молитву: у храмі, в родині, у серці. Тож вміймо пізнати Бога у своєму житті», — закликав Екзарх Луцький.
Після Літургії Владика Йосафат висловив вдячність усім вірним та духовенству за спільне паломництво.
Завершилася Міжнародна проща вервиці актом віднови посвяти Непорочному Серцю Марії.
