На церковному подвір’ї Преосвященнішого Владику Володимира зустрічала парафіяльна молодь та діти, а також парох о. Дмитро Дякун, який запросив Архієрея очолити святкові моління.
Відтак Митрополит Володимир у співслужінні священнослужителів звершив Чин освячення новоспорудженого престолу та проскомидійника. Згідно з обрядом Єпископ спільно з душпастирями обмив престіл джерельною водою, добірним вином та рожевою водою, а згодом помазав його святим миром. Пізніше відбулася процесійна хода довкола святині із мощами святих.
Після цього Владика Володимир заклав всередину престолу мощі святих й залив їх розплавленим воском. Пізніше жертовник ввібрали в обруси, а увінчав святу трапезу кивот, де перебуває Господь наш Ісус Христос, утаєний у Пресвятій Євхаристії.
Під час Архієрейської Божественної Літургії Архієпископу співслужили парох о. Дмитро Дякун, протопресвітер Солотвинський о. Володимир Вишнівський, а також запрошені душпастирі Архієпархії.
Роздумуючи над євангельським уривком недільного дня, Архієрей мовив:
«Дорогі в Христі, сумний і безрадісний був стан цього сина, про якого розповідає нам сьогоднішнє Святе Євангеліє. Його опанував злий дух і важко мучив, кидав у вогонь і воду, позбавляючи спокою та щастя. Почувши про великі чуда Христові, батько поспішає до Спасителя, благаючи: «Господи, змилуйся над моїм сином» (Мт. 17,15)».
«Хто з нас не похвалить вчинку батька у рятуванні свого сина? Але чи всі ми наслідуємо цього батька, щоб і наші діти були звільнені від впливу злого духа та злого світу? Хоч ми не бачимо злого духа очима, але він має велику силу над людьми, вдирається до людського серця, щоб зробити людину дочасно і вічно нещасливою», — наголосив проповідник.
Архієрей закликав пам’ятати, що серце дитини — це ніби рілля, на якій можна засіяти або Боже насіння, або кукіль. Серце дитини як віск, на якому можна витиснути або образ Бога, або образ злого духа. «Настанови на добру дорогу малого старим він не зверне з неї» (Прип. 22:6).
Згодом Митрополит Володимир підкреслив: «Яке виховання молодого покоління, таке й майбуття народу. Якщо бажаємо бачити своїх дітей щасливими, та щоб їм добре велося в цьому житті й по смерті, прищепімо в їхніх серцях золоті зерна Христової науки. Святий Василій Великий говорить, що “життя родичів є для дітей дзеркалом, в яке вони щоденно заглядають, і все, що там бачать, наслідують”».
Після моління Владика Володимир вручив пароху о. Дмитру, всій парафіяльній спільноті та жертводавцям подячні грамоти за ревне й плідне служіння у Божому винограднику. Відтак о. Дмитро від імені вірних подякував Архієпископу за архіпастирський провід та опіку.
Згодом присутні заносили молитву за мир та перемогу України «Боже Великий, Єдиний», а Митрополит Володимир уділив присутнім архієрейське благословення.
Пізніше вірні мали нагоду приступити до помазання освяченим єлеєм, а завершилися моління освяченням води та благословення нею усіх зібраних на святі.