Звертаючись до духовенства й вірних у часі проповіді, Владика Микола переказав щирі вітання від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина та подякував за нагоду вперше бути у цьому храмі.

«Цей рік є ювілейним для храму, покровителем якого є великомученик і цілитель св. Пантелеймон, бо якраз від першої згадки про святиню пройшло вже 830 років. У цей день дякуємо Богові й людям, завдяки яким ця церква збереглася. І для усіх нас цей храм має неабияк значення», — мовив Єпископ.

За словами проповідника, з малих літ св. Пантелеймон мав духовну боротьбу, адже мати була християнкою, а батько — поганином. Коли він був дитиною, його матір померла. Пізніше батько навчав й формував його у поганському напрямку. Але зерна, які засіяла мати, проростали у невидимий спосіб. І пізніше, коли Пантелеймон зустрівся з священномучеником Єрмолаєм Нікомидійським, знову чує про живого Бога — Ісуса Христа і цілковито віддається на служіння йому.

Відтак Владика розповів: «Будучи лікарем й маючи сильну віру в Бога, починає робити чуда. Святий Пантелеймон зцілює незрячих, воскрешає мертвих. Цікаво, що цілитель, маючи дар оздоровляти немічних в ім’я Христове, за свої медичні послуги не брав оплати в людей. І за це інші поганські лікарі доносять імператору Максиміану на цього тихого для світу лікаря Пантелеймона. Максиміан викликає його і запитує, чи справді він вірить в Ісуса Христа. Він знав, що визнавши віру в правдивого Бога перед імператором, точно загине. Так і сталося. Він помирає мученицькою смертю».

«А яке відношення цей святий має до нас сьогодні? Найперше те, якою важливою є участь батьків у вихованні у вірі Христовій дитини, а також навчання її молитви. Не піддаваймося сьогоднішнім течіям, які кажуть: “Нехай собі росте, а коли виросте, нехай собі сам вибере, у якого бога вірити”», — наголосив проповідник.

«Святий Пантелеймон був добрим й правдивим учнем Христа, який знав слова: “Даром отримали, даром і давайте”. Читаючи про життя будь-якого святого, ми отримуємо свідчення, а як ми сьогодні маємо жити як християнин? Адже всі ми покликані до святості. Святість не є чимось таким, що дано лише для вибраних. Є такий вислів: “Святими не народжуються, а святими стають”. Ми стаємо святими виконання добрих діл, униканням злих діл, а найголовніше — довірою свого життя до Того, Який єдиний є Святий — Господь. “Святі — це друзі Господа” — так казав слуга Божий Любомир Гузар», — зазначив він.

Насамкінець Єпископ-помічник запросив усіх присутніх молитися за медиків й Воїнів, які наближають перемогу та мир в Україні.

Після Літургії у храмі лунало Многоліття. Згодом Архієрей привітав усіх присутніх на богослужінні: духовенство, вірних, гостей парафії й представників влади.

Опісля, з нагоди празника, Владика Микола передав душпастирям та парафіянам вітання від о. Володимира Медвідя, священнослужителя Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, який родом із с. Шевченкове.

Пізніше парох о. Василь Завірач подякував Владиці Миколі за справжній приклад молитви у його житті й привітав душпастирів та вірних з храмовим празником.

Насамкінець у святині підносили молитву за нашу Батьківщину — «Боже Великий, Єдиний».

На завершення на церковній площі усіх присутніх поблагословили освяченою водою.