У суботу, 13 липня, з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина Божественну Літургію в Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового м. Івано-Франківськ очолив Владика Йосафат Говера, Екзарх Луцький.

Цього дня Єпископу співслужили о. Степан Балагура, синкел у справах духовенства та священничих родин Архієпархії, о. Василь Говера, апостольський адміністратор для греко-католиків у Казахстані, о. Андрій-Іван Говера, багатолітній настоятель Архікатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернопіль (1993-2011 рр.), а також сотрудники парафії.

У часі проповіді до вірних звернувся о. Степан. Душпастир розповів, що у суботу третього тижня по Зісланні Святого Духа ми відзначаємо свято Співстраждання Пречистої Діви Марії. У цей празник, мабуть, багато хто роздумує про те, що він може нас навчити. Про що він говорить? Свято вкотре закликає нас задуматися про особу Пресвятої Богородиці. Зокрема роздумати про те, якою була Марія? Чому саме Вона стала Матірʼю Божою? 

«Коли ми подивимося на наше життя, то зрозуміємо, що завжди робимо вибір. Вибираючи між добром і злом, цим самим прокладаємо свій шлях до Царства Небесного. Марія вибрала дорогу, яка привела її до Бога, бо Вона завжди вибирала добро. Саме тому Вона стала Божою Матірʼю. Через Неї воплотився Господь Бог», — сказав проповідник.

Отець Степан ствердив, що перед кожним з нас, які є добрими християнами, повинні стояти такі запитання: якою дорогою йдемо ми?  На якому фундаменті, на якому ґрунті ми будуємо дім нашої віри? Чи це є камінь або ж скеля, чи просто пісок, який розсиплеться при першому подуві вітру? 

«Праця над духовними речима, які можуть привести нас до Царства Небесного — не має бути випадковою, а навпаки — це щоденна праця, коли людина через Покаяння навертається та шукає Бога у кожній хвилині життя. Саме через цю хвилину, через момент, ми зближаємося і цим самим стаємо подібними до Пречистої Діви Марії, адже Вона віддала все для Бога, Вона не боялася піти з Сином до хреста, де Його розіп’яли, бути разом з Ним, співстраждати разом з Ним у моменті Його смерті», — промовив душпастир.

Наприкінці проповіді о. Степан закликав вірних замислитися над тим, чи готові ми за нашу віру померти, чи готові віддати життя за наших ближніх, подібно як це роблять українські Захисники. 

Опісля Літургії духовенство спільно з вірними піднесли молитву панахиди за полеглих Героїв України.

Насамкінець о. Степан представив присутнім у храмі Владику Йосафата та священників, які є родом з Івано-Франківська, але звершують своє служіння у різних куточках України та земної кулі. Окрім того, священник подякував всім за спільну молитву.