«Ті святі, які сьогодні спочивають у цьому престолі, є вашими попередниками до Неба. Ідіть за ними. Слідуйте тими дорогами, якими вони йшли, будьте добрими наслідниками їхнього життя». Про це у неділю Всіх святих, 30 червня, сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук під час Архієрейської Божественної Літургії з нагоди освячення нового престолу в Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового, що у м. Івано-Франківськ.

«”Хто не бере свого хреста і не йде за Мною, той Мене не достойний”. Ця неділя, яка безпосередньо слідує за великим святом Зіслання Святого Духа, є часом молитви, який Церква присвячує для прослави усіх святих. Ми сьогодні наче запрошені споглядати плоди Зішестя Святого Духа на людський рід. Нині ми згадуємо всіх святих людей — від початку історії людства до сьогоднішнього дня. Ми сьогодні є запрошеними побачити ще один вимір Христової Церкви. Церкви прославленої, Церкви святих різного способу святості, які сьогодні є частиною нашої спільноти, але вони допомагають нам, борються за нас з вами зі злом, стоячи перед Божим Престолом. Ця віра Церкви у єдність, Церкви страждаючої, подорожуючої, прославленої, називається вченням про сопричастя», — такими словами розпочав свою проповідь Предстоятель.

«Наша церковна спільнота набагато ширша, ніж ми собі можемо уявити — ціле Небо сьогодні з нами й молиться за нас. Але що означає бути святим? Яким чином можна і потрібно знайти шлях для того, щоб колись там, на Небесах, бути разом з ними, з усіма святими? Бо це ж є метою і покликанням кожної людини. У Царство Небесне ніщо грішне і скверне не може увійти. І нам так потрібно жити на землі, щоб ми приготувалися до цієї вічності. Якщо порівняти термін нашого перебування на землі з терміном вічності, то ці величини не будуть співвимірними. Це є мить перед обличчям безкінечності. І ту мить вже сьогодні, тут на землі, ми повинні правильно прожити, щоби заслужити собі на життя вічне», — сказав він.

За словами Патріарха, сьогоднішнє Євангеліє розкриває нам ще якусь глибшу, набагато цікавішу сторону святості й покликання до якого Господь кличе кожного, а не тільки окремих:

«Ми сьогодні часто чуємо про героїв — тяжкі часи породжують великих людей. Але яка різниця між героєм і святим? Це питання ставили перед собою ще ранні християни. Грецьке уявлення про героя — це уявлення про славу та могутність людини, яка начебто бореться з тими, кого грецька міфологія протиставляла як замінник справжнього Бога. Пригадуємо історію про Прометея, який вкрав щось у богів для того, щоб вчинити людям добро. Грецький герой прославляє людину. Завжди, коли говоримо про героїзм, дуже часто маємо на увазі лише людську досконалість. А святий — це щось глибше і більше. Тому що святий своїм життям, своїм християнським героїзмом, прославляє й показує велич людини, але це велич Божа, яка відкривається в людині. В людському сенсі героями можуть стати лише одиниці, а святими мають бути всі», — мовив Блаженніший.

А відтак додав: «Христос каже: “Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний”. У сьогоднішньому Євангеліє Христос нам говорить про особливу гідність та достойність. Він каже: “Хто любить батька або матір більше ніж Мене, той недостойний Мене. І хто любить сина або дочку більше ніж Мене, той недостойний Мене. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за Мною, той недостойний Мене”. А що означає бути достойним Христа? Наш Спаситель, розіп’ятий на хресті, зі Свого проколеного боку постійно виточує кожному з нас Таїнства життя Христової Церкви. Коли сотник проколов Його бік, з нього витекли Кров і Вода — джерело життя Церкви. Таїнства Хрещення та Пресвятої Євхаристії — це є секрет достойності».