Предстоятель зазначив, що ворог на Запоріжжі зруйнував газорозподільну станцію, таким чином пошкодивши і зупинивши постачання тепла у велику частину Запорізького району. Вся Україна кожного дня живе в очікуванні нових масованих ракетних атак Росії на нашу енергосистему, на наші міста і села. Найбільше болить серце за наших братів і сестер, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. Звістки, що походять звідти, є що раз то більш драматичними — посилюються репресії проти українського населення.
«Ми повинні зрозуміти, що дорослі і діти по-різному реагують на стрес війни. Бо доросла людина, зріла особа має свій досвід, її психіка сформована емоційним досвідом минулого. Тому дорослі вразливіші до стресів і можуть бути більше, ніж діти, схвильовані, бо краще розуміють всю небезпеку обставин. Діти ж через те, що їхня психіка перебуває на іншому ступені розвитку, часто сприймають війну як гру. Не розуміючи до кінця всіх небезпек, які на них чигають. Маленькі діти — двох-трьох років — зовсім не розуміють, що відбувається. І тут вони цілковито залежні від батьків, від того, як батьки розуміють і переживають ці обставини. Якщо йдеться про трошки старших дітей — шкільного віку, то вони вже самі цікавляться тим, що відбувається. Ту цікавість потрібно супроводжувати, чувати над нею. Помагати їм правильно розуміти і правильно будувати свою поведінку», — сказав Патріарх.
Він наголосив, що дитина — це дзеркало батьків. Якщо батьки зможуть максимально позитивно пояснити, що в майбутньому все буде добре, війна закінчиться, тоді психіка дітей буде менш травмована. Дітям важливо бвчити, що батьки чесні з ними. Якщо дитина відчує, що батьки щось приховують або не кажуть всю правду, тоді дитина буде жити в постійній тривозі.
«Навіть у таких тяжких обставинах найперше запануйте над собою та своїми почуттями, — звернувся Блаженніший Святослав до батьків. — Пам’ятайте правило літака. Так радять нам сьогодні психологи. Ми знаємо, що при аварії спершу надягаємо кисневу маску собі, а відтак дитині, бо тоді зможемо їй допомогти. Отож запануйте над собою, над своїми емоціями. А тоді зможете помогти дитині. Але пам’ятайте, що у вас є діти, за яких ви відповідаєте. Діти розуміють, що під час війни виявляються найглибші фундаменти ціннісної поведінки батьків. І тому саме драматичні обставини є справді дуже особливим виховним моментом, який формує, будує дитину для її майбутнього життя і розвитку».
«Боже, поручаємо Тобі, Твоїй опіці наших дітей. Боже, дай нам силу бути справжніми, чесними і відвертими перед самими собою і перед обличчям наших дітей», — попросив архиєрей.