У неділю, 3 грудня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив архіпастирський візит на парафію святого апостола Андрія Первозванного, що у м. Долина. У часі моління відбулося освячення храму, відновленого після пожежі, яка сталася 3 роки тому.

На початку святкового торжества, на подвір’ї храму Архієпископа зустріли діти спільно із парафіянами та духовенством. Відтак всі процесійно зайшли до святині, де відбулося освячення храму, а опісля цього розпочалася Архієрейська Божественна Літургія.

Під час молитви Митрополиту Володимиру співслужили о. Зореслав Котович, протопресвітер Долинський, о. Богдан Тисяк, настоятель храму, та чисельно зібрані душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Звертаючись до присутніх у часі проповіді, Владика Володимир мовив:

«Сьогоднішнє Святе Євангеліє розповідає нам про багача, який зібрав велику кількість земських достатків і думав, що буде протягом багатьох років використовувати їх для своєї вигоди. Коли йому гарно зародила нива, він сказав: «Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!» (Лк. 12, 19)».

«Дорогі в Христі, щоб не сталося у нашому житті, ми маємо пам’ятати, що вічного на цій землі нічого немає. Минає світ і все те, що в ньому. Ісус Христос не один раз проголошував у Своїй Божественній проповіді, щоб ми не прив’язувались усім серцем до землі, але, за словами Христа—Спасителя, ми маємо насамперед шукати Царство Боже з вірою в те, що все інше дасться нам», — ствердив Митрополит Володимир.

Відтак Архієрей пригадав присутнім про те, що людина приходить на світ і відходить із нього, бо людське життя не що інше, як мандрівка, у якій із кожним днем щораз ближче наближаємось до місця зустрічі із Богом.

«Нехай же прочитане сьогоднішнє Святе Євангеліє спонукає кожного з нас задуматись над своїм життям, робити обрахунок власної совісті й дати відповідь на питання «Кому ми досі служили?», «Кому бажаємо служити у подальшому своєму житті?», щоб бути щасливими не тільки у земному житті, але також і у вічності», — підсумував Митрополит Володимир.

У своєму завершальному слові Владика сказав, що цей храм нагадує йому нашу Україну, бо й вона переживає трагедію, але безумовно, як і цей храм “воскресне”.

«Це була особлива подія для парафіян і містян, адже три роки тому цей величавий храм згорів, але за відносно швидкий час, з Божою поміччю — відновився», — зазначає пресслужба Долинського протопресвітеріату.

Наприкінці Митрополит нагородив пароха о. Богдана Тисяка та всю парафіяльну спільноту митрополичою грамотою. Урочисті богослужіння завершилися молитвою за Україну «Боже Великий, Єдиний».