Традиційно, на церковному подвір’ї Митрополита зустріли дітки, парафіяльна молодь, вірні, запрошені гості та духовенство.
Відтак Владика Володимир у співслужінні пароха храму о. Петра Мельника та священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ здійснив Чин освячення престолу.
Згодом розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, у часі якої Митрополит виголосив проповідь, у якій розважав над значенням чесноти милосердя у сучасному світі:
«Коли подивимось на наш сьогоднішній земний світ, то побачимо багато ненависті, нужду, несправедливість та насилля, що панують у ньому. “Будьте милосердними “, — кличе Христос сьогодні нас, щоб ми осягнули милосердя Боже, передусім у день страшного суду. Прийде час, коли Божий Суддя вимагатиме від нас рахунку за ціле наше життя, словами “Правду кажу вам: усе, чого ви не зробили одному з цих найменших, не зробили й Мені” (Мт.25,26). Ми ж, виявляючи милосердя ближньому, запевняємо собі те саме милосердя в Господа Бога».
«Ця Євангельська розповідь відкриває нам сьогодні сенс християнського життя, його внутрішню дію, а не зовнішні атрибути й речі. Коли поглянемо на вчинок самарянина, то побачимо, що він не звертав уваги на віру і походження людини. А це має послужити добрим прикладом і нам, християнам, коли бачимо у світі стільки гніву і ненависті, бо на прикладі милосердного самарянина Ісус Христос хоче показати нам, хто є нашим ближнім», — мовив Владика Володимир.
Відтак проповідник зауважив, що ким би не була людина, вона має право на наше співчуття та допомогу, адже любов і співчуття мають велику силу, навіть для того, що пом’якшити закамʼянілі серця. Архієпископ закликав поглянути на приклад Ісуса Христа, Який, перебуваючи між людьми на землі, робив добро й милосердя не тільки юдеям, але і поганам.
Він зауважив, що на той час юдеї ненавиділи самарян, які жили поруч, вважали за великий гріх спілкування із ними, але Спаситель не позбавив їх Своєї любові. Ісус розмовляє із самарянкою, входить у самарянське село, оздоровлює там прокаженого самарянина. Тим самим Ісус Христос дає відповідь на запитання, хто є мій ближній? А ним є кожен, хто потребує нашої допомоги.
«Хто є нашим ближнім, вирішуємо не ми, а обставини, які виникають. У кожному подібному випадку ми повинні вбачати, що сам Бог посилає нам цього ближнього. Господь чинить так, щоб ми його зустріли. “Бо те що ви зробили ближньому, це зробили Мені”, — говорить Спаситель. Навчімося у цієї Євангельської розповіді, бачити нашого ближнього, його потреби, його страждання, вчімося відкривати своє серце для милосердя», — підсумував Архієпископ.
Насамкінець моління Владика Володимир подякував присутнім за спільну молитву та побажав вірним настання праведного й переможного миру на території нашої Батьківщини-України.
Після цього парох храму о. Петро подякував Архієрею за візит та постійну батьківську опіку. Відтак були зачитані Митрополичі грамоти, які вручили ініціативним парафіянам за ревне служіння Церкві.
На завершення у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а Митрополит уділив присутнім своє архієрейське благословення.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ