«Сьогодні ми покликані непохитно, розумом і серцем, триматись цієї впевненості. Впевненості в тому, що Божественна справедливість судить зло і „тим, хто ходить прямою дорогою, вона показує Боже спасіння“. Вона дає нам змогу бути стійкими у вірі, сильними у стражданнях і відкритими на дар миру, який походить від Бога», — сказав кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у четвер, 23 листопада 2023 року, очолив в римській базиліці Сант-Андреа-делла-Валле. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Богослужіння, приурочене до вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років, відбулося з ініціативи Посольства України при Святому Престолі. Святу Месу співслужили кардинал Клаудіо Ґуджеротті, Префект Дикастерії для Східних Церков, владика Діонісій Ляхович, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Італії, та численні священники, між якими працівники дикастерій Римської Курії, представники чернечих спільнот і священнослужителі екзархату УГКЦ в Італії. На запрошення Посла України прибули представники дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, та численна українська громада Риму, представлена богопосвяченими особами та мирянами.
«Ми зібралися перед Господнім престолом, щоб молитовно підтримати дорогий нам український народ, — сказав кардинал Паролін. — Наші молитовні думки линуть, зокрема, до мільйонів жертв геноциду через голод, що мав місце в цій країні 90 років тому, відомого як Голодомор. До пам’яті про цю трагедію ми долучаємо наше людське та християнське співчуття до незліченної кількості людей, які втратили життя в нещадній триваючій війні, що розпочалася 21 місяць тому».
Проповідник зауважив, що цього дня припадає літургійний спомин святого Папи Климентія, третього Наступника святого Петра, який прийняв мученицьку смерть у Херсонесі на території Криму. Кардинал Паролін підкреслив, що постать цього мученика «виражає особливий зв’язок українського народу з Апостольською Столицею і з Папою Франциском», який носить у своєму серці цей народ, «що зазнає тяжких випробувань через війну, і висловлює йому свою близькість.
Державний Секретар Святого Престолу процитував перше літургійне читання дня із старозавітної книги Маккавеїв (1 Мак 2, 15–29), в якому йдеться про літнього священника, що не піддається на підкуп слуг царя Антіоха IV Епіфана, який переслідував ізраїльський народ, і залишається вірним Божому Законові. За словами проповідника, явище, описане в біблійному уривку, «не знає меж ні простору, ні часу, бо кожного разу, коли людина претендує на роль господаря історії, намагаючись зайняти місце Бога, який є Господом історії, вона в кінцевому підсумку сіє зерна смерті».
Кардинал Паролін додав, що історія часів Маккавеїв нагадує нам також, що одним із постійних проявів сил зла є переслідування, особливо, релігійні. «Коли політична влада не присвячує себе служінню спільному добру, добру всіх і кожного, може зрештою приносити в жертву цілі групи людей і навіть ризикує нав’язувати себе свідомості громадян, дискримінуючи тих, хто дотримується традицій і звичаїв, не сумісних з її власним задумом суспільного устрою. Це сумні сценарії, яких, на жаль, не бракувало в історії українського народу, який пізнав і продовжує пізнавати жахливі сторінки гноблення і страждань, подібні до тієї, яку ми згадуємо сьогодні», — сказав він.
Проповідник зауважив, що також і читання з Євангелії (Лк 19, 41–44), яке передає слова Христа, Який плаче над Єрусалимом, нагадує про події, що відбуваються тепер. «Як не думати про Україну, про ті жахіття, які вона переживає, — наголосив він, — коли Христос говорить „вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди; вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі“?». Кардинал П’єтро Паролін підкреслив, що у цій трагічній ситуації, де є «численні жертви і колосальні руйнування», легко піддатися ризику зневіри або відчаю, і також віра піддається випробуванню. «Насправді ж, Божа всемогутність проявляється саме в Його здатності керувати історією, поважаючи людську свободу, навіть коли вона не відповідає Його думкам і волі, або навіть суперечить їм», — пояснив він, додаючи, що про цю велику істину говорить респонсорійний псалом, який запевняє нас, що «„судить Бог“ і що самі небеса, під якими людське зло чинить стільки злодіянь, „звіщають його справедливість“».
Підсумовуючи, Державний Секретар Святого Престолу підкреслив, що справжня християнська постава полягає в тому, що той, хто уповає на Бога, також і під час випробувань, і насамперед під час них, «не піддається спокусі помсти, яка до ненависті додає іншу ненависть, але стає співробітником Бога в будуванні миру». «Тому приймімо цей подвійний заклик. Про це просять нас також жертви голоду, що стався 90 років тому, і жертви війни наших днів. Ввіряємо їх Божому милосердю, щоб вони могли насолоджуватися вічним щастям, і благаємо про дар миру для наших днів», — сказав він, завершивши проповідь словами молитви святого Климента, які містяться в його Посланні до коринтян.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ